Столичне видавництво «Кріон» розпочинало проект «Україна: історія великого народу» з осяжних великоформатних томів, що висвітлювали величезні періоди вітчизняної історії. Та коли торік вийшов третій том («Україна: хронологія розвитку: Від Батиєвої навали до Люблінської унії»), видавці, либонь, збагнули, що колективні історичні огляди не дуже надаються до науково–популярного жанру. Наукпоп — царина стилістів–індувідуалістів. І у видавництві з’явився такий блискучий автор — Михайло Відейко (видав тут уже три книжки). Номером другим у «Кріоні» став його колега з академічної науки Віктор Горобець.

Цю будівлю видатний український художник та архітектор Василь Кричевський збудував у 1934—1939 роках. Але багато чого не вдалося реалізувати (з ідеологічних та фінансових причин), тому лише за часів Незалежності заповідник, зібравши у родичів архітектора ескізи, що стосувалися будівлі музею, наважився втілити первинний задум Кричевського. Реставрація згідно з цим планом здійснювалася з 2004 року, проте наприкінці травня цього року в Міністерстві культури України прийняли несподіване рішення — змінити експозицію музею. Водночас цей документ міняє й інтер’єр самого музею. Працівники музею й представники пам’яткоохоронних організацій б’ють на сполох, у Міністерстві культури кажуть, що все відбувається за законом.