Соня Ганді. (Фото Рейтер.)
В Індії з 20 квiтня розпочалися найдовші в світі парламентські вибори. 659 млн. виборців цієї країни з населенням 1,02 мільярда впродовж трьох тижнів мають обрати 552 депутатів Лок Сабха (Народної палати) — нижньої палати індійського парламенту. Вибори в 35 штатах та союзних територіях Індії відбуваються поетапно, в чотири тури — 20 та 26 квітня і 5 та 10 травня. Підсумки у всіх турах будуть оголошені одночасно 13 травня. Очікують, що вже за два дні потому на підставі результатів виборів буде створено новий уряд.
Вибори по штатах так розділено в часі передовсім з міркувань безпеки — аби влада встигала у випадку ексцесів перекинути спеціально навчені війська з одного регіону країни в інший. Хоча Індія вважається найбільшою (за населенням) демократичною країною світу, але кожні вибори в ній супроводжуються актами насильства з численними жертвами. Під час виборів зростає активність різноманітних сепаратистів, націоналістів та лівих екстремістів. Хоча під час першого туру голосування 20 квітня за безпекою стежили 400 тис. поліцейських та військовослужбовців, але вже впродовж кількох перших годин голосування загинули щонайменше 11 осіб та 18 отримали поранення. Сутички сталися головним чином у штаті Джаму і Кашмір, мусульманські сепаратисти якого вважають, що голосування до парламенту держави автоматично легалізує приналежність штату до Індії, тому нападали і на поліцейських, і на простих виборців, підкладали бомби на дільницях.
За місця в парламенті змагаються 45 політичних партій, але, за прогнозами політологів та результатами опитувань громадської думки, переможцем, найвірогідніше, стане правляча нині коаліція «Національний демократичний альянс» на чолі з «Бхаратія Джаната» (Індійською народною партією), а її лідер та теперішній прем’єр-міністр, 79-річний Шрі Атал Біхарі Ваджпаї продовжить керувати Кабінетом наступні п’ять років. А смак поразки, згідно з прогнозами експертів, укотре має відчути головна опозиційна політична сила — партія «Індійський національний конгрес» (ІНК) на чолі з 52-річною Сонею Ганді. Соня Ганді народилася в Італії. Вона вдова колишнього голови ІНК, екс-прем’єр-міністра Індії в 1984—89 роках Раджива Ганді, якого 1991 року вбили тамільські сепаратисти.
Цікаво, що третьою за чисельністю опозиційною силою Індії є Комуністична партія революції, яка на виборах 1999 року здобула 32 депутатські мандати. Комуністи заявляють, що на цих виборах досягнуть ще більших успіхів та разом з іншими соціалістичними та прогресивними партіями створять соціалістичний уряд, який принесе народу краще життя. Та, схоже, цим утопічним прожектам не судилося збутися.
На перемогу Ваджпаї працюють значні досягнення його уряду за попередній п’ятирічний термін правління країною. Індійська економіка зараз вважається однією з найдинамічніших у світі. Темпи річного економічного зростання перевищують вісім відсотків. На момент приходу Ваджпаї до влади річні обсяги індійського експорту становили 33 млрд. доларів, а за п’ять років господарювання зросли до понад 50 млрд. доларів. Значно зросли надходження від міжнародного туризму. Завдяки економічному буму швидкими темпами зростає і зміцнюється середній клас, представникам якого вже вистачає грошей на нові будинки, модні автомобілі та інші споживацькі радощі західного зразка. Щоправда, це стосується передусім мешканців міст, бо третина індійців, переважно селяни, надалі змушені ледь животіти, вкладаючи свої потреби в жалюгідну суму — приблизно один долар на день.
До активів уряду Ваджпаї відносять і відвернення загрози чергової війни Індії з її одвічним ядерним суперником Пакистаном. Відкрилася перспектива розпочати після виборів черговий раунд переговорів про статус штату Кашмір. На попередніх виборах 1999 року партія «Бхаратія Джаната» здобула 182 парламентських мандати і сподівається покращити результат на нинішніх. За Конституцією Індії, для здобуття права формування уряду партія чи коаліція партій повинна мати в парламенті більшість у дві третини.
«Бхаратія Джаната» такої кількості мандатів самотужки не набере, тому буде змушена, як і після попередніх виборів, створити навколо себе коаліцію за участі ще приблизно двох десятків менших партій.
Партія «Індійський національний конгрес», на чолі якої завжди були представники політичної династії Ганді, правила Індією впродовж кількох десятиліть з моменту здобуття цією країною 1947 року незалежності від Великої Британії. Але на минулих виборах вона набрала лише 112 депутатських місць. Після вбивства чоловіка Соня Ганді кілька років поспіль намагалася не втручатися у політику, але діячі ІНК таки вмовили її продовжити сімейну традицію та очолити «родинну» партію. І хоча ІНК провів надзвичайно вдалу виборчу кампанію, але італійське походження Соні Ганді тяжіє над нею та її партією, позаяк Індія — країна з надзвичайно сильними націоналістичними настроями. Під час виборчої кампанії політичні противники Ганді та «Конгресу» концентрували свої контратаки саме на неіндійському походженні Соні. Партії правлячої коаліції проводили кампанію проти Ганді під гаслом: «Її закордонне походження є загрозою для нашої нації». Без сумніву, воно справляло враження на сотні мільйонів неписьменних та темних індусів. Але ІНК упродовж виборчої кампанії також активно займався «обробкою» цієї категорії виборців, обіцяв у разі перемоги організувати робочі місця для представників найнижчих каст та етнічних меншин, гарантувати жінкам третину місць у парламенті та асамблеях штатів. «Конгрес» обіцяв захищати права мусульман, які становлять десять відсотків населення Індії і є найбільшою релігійно-етнічною меншиною країни. Втім мусульмани з огляду на неприхований шовінізм партії Ваджпаї і так традиційно голосують за ІНК.
Соня Ганді наразі просто змушена самотньо нести свій хрест голови та речника ІНК, бо її старший син і ймовірний продовжувач справи династії Ганді — 33-річний Рахул — на цих виборах лише дебютує як кандидат до парламенту від «Конгресу». Він бореться за мандат в окрузі Аметі на півночі Індії. Рахул є правнуком першого прем’єр-міністра Індії Джавахарлала Неру та потенційним продовжувачем справи своїх славетних предків: прем'єр-міністрів Неру, його доньки Індіри Ганді та її сина Раджива Ганді.
Варто зазначити, що Індія просунулася в питанні організації виборів значно далі не лише України, а й багатьох розвинених європейських країн. Як не дивно, каталізатором прогресу виступили все та ж бідність та чисельність населення. На цих, 14-х в історії Індії, загальних виборах усі 700 тис. виборчих дільниць країни вперше обладнані електронними машинами для голосування. Таким чином заощаджено незліченні тонни паперу, забезпечено миттєвий підрахунок голосів та, найголовніше, усунено всі можливості фальсифікацій при підрахунку паперових бюлетенів. Виборці, серед яких десятки мільйонів неписьменних, голосують, натискаючи кнопки поруч із символьним графічним зображенням вибраного ними кандидата чи партії, яку він репрезентує.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
