Підігрітий тариф

07.07.2010

У рахунках, котрі прийдуть киянам у серпні, будуть уже зовсім не ті цифри, до яких вони звикли. Комунальні тарифи підвищаться приблизно на 30%. Централізоване опалення для населення за наявності лічильників становитиме 184,41 гривні за 1 гігакалорію (замість 130,6), за їх відсутності — 2,26 гривні за 1 квадратний метр опалювальної площі на місяць (було 1,6 гривні). Тариф на гаряче водопостачання за наявності лічильника становитиме 11,75 гривні за 1 кубометр (було 8,8 гривні); за його відсутності у квартирах із ваннами, обладнаними душами, за одну людину на місяць — 41,14 гривні (було 30,8 гривні). Загалом, за підрахунками мерії, це збільшить рахунок за квартплату на 17,5%. Із серпня за однокімнатну квартиру в середньому замість 191 гривні доведеться заплатити 222; за двокімнатну замість 361 — 423; а квартплата на трикімнатну зросте з 495 до 580 гривень.

Ніби мантру, Анатолій Голубченко, заступник голови Київської міської державної адміністрації, повторює те, що насправді ніякого підвищення тарифів не відбувається. «Ми зараз повертаємося до тарифів, які були ухвалені 2009 року, але тоді набув чинності мораторій на підвищення тарифів на житлокомунпослуги і тарифи знову знизилися», — сказав заступник мера. Власне, дія мораторію завершилася ще 1 травня, однак тоді тарифи взялися перевіряти Антимонопольний комітет та Державна інспекція з контролю за цінами. «Жодна з цих установ не знайшла в тарифах нічого протизаконного, і от тепер вони вже остаточно набудуть чинності», — хвалиться пан Голубченко.

У відповідь на запитання журналістів, чи означатиме підвищення тарифів покращення якості послуг, Анатолій Голубченко відповів: «Покращення якості послуг розпочнеться тоді, коли в Києві з’явиться виробник гарячої води. Зараз «Київенерго» вважає себе лише постачальником послуги обігріву води, яку надає «Київводоканал». Мешканець отримує воду в кубічних метрах, а «Київенерго» виставляє рахунок за енергію в калоріях, витрачених на обігрів води, скільки ж насправді там пропускають води, ніхто не рахує». Таким чином, уже зараз стає зрозуміло, попри підвищення вартості на третину, ми отримаємо ті самі «умовно теплі» батареї взимку і постійні перебої з гарячою водою.

Заразом із новими тарифами зміниться і порядок надання субсидії, її поріг зміниться на 5%, відповідно до цього збільшиться кількість людей, що отримуватимуть субсидію з 20 до 26 тисяч. Для цього в мерії планують додатково залучити 1,5 мільйона гривень на місяць. Анатолій Голубченко запевняє, що нинішня ціна тепла для киян буде сталою, аж допоки на рівні держави не буде створено єдиний регулятор тарифів. «Я передбачаю, що жодних змін тарифів у Києві не буде, тому що буде введено в дію єдиний регулятор, і він уже визначить рівень тарифів по всій Україні, зокрема на тепло, на гарячу воду, холодну воду й водовідведення», — сказав Голубченко.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>