Західний світ стає дедалі толерантнішим, і якщо колись визнання своєї нетрадиційної орієнтації могло коштувати роботи навіть найдрібнішому клерку, то тепер потягу до осіб однієї з ними статі часто не приховують навіть політики найвищого ешелону. Але щоб керівник держави, перебуваючи на посаді, вступив в одностатевий шлюб — такого досі ще не траплялося. Першопрохідцем стала прем’єр–міністр Ісландії Йоханна Сігурдардоттір, яка минулої суботи одружилася зі своєю давньою подругою, письменницею і журналісткою Йоніною Леосдоттір.
Жінки разом уже давно, і жодної таємниці зі свого союзу не роблять. Але офіційно зареєструвати свої стосунки 67–річна Йоханна з 56–річною Йоніною змогли тільки після того, як парламент Ісландії ухвалив новий закон, який дозволяє одностатеві шлюби. Як повідомляє британська газета «Дейлі мейл», голосування за відповідний проект відбулося 12 червня, а 27–го закон набрав чинності.
Гомосексуальні пари в Ісландії й раніше мали значно більше прав, ніж їхні «колеги» в багатьох інших країнах — у них була можливість зареєструвати так званий «цивільний союз». Це надавало певні права, але офіційним шлюбом такі союзи все–таки не вважалися. Коли в лютому минулого року Сігурдардоттір прийшла до влади (її обрали на хвилі кризи й розчарування попереднім урядом), вони з Леосдоттір жили у цивільному союзі вже сім років.
Для ісландської прем’єрки це вже не перший шлюб — свого часу вона побувала заміжньою й за чоловіком. У глави уряду є два сина — 1972 і 1977 років народження. Мала чоловіка і Йоніна — тепер її 19–річний син є пасинком Йоханни.
Гомосексуальні шлюби вже легалізували такі країни, як Португалія, Бельгія, Голландія, Швеція, Данія, Фінляндія, Чехія, Велика Британія, Іспанія, Канада, а також деякі штати США. У деяких країнах законодавство дозволяє представникам сексуальних меншин оформляти цивільний союз, але їхні права порівняно зі звичайними подружжями залишаються обмеженими: зокрема, така пара не має права на усиновлення дітей. Водночас у багатьох інших державах, переважно мусульманських, гомосексуалізм досі вважається злочином, за який загрожує серйозне покарання аж до страти.
А ТИМ ЧАСОМ...
26 червня у різних країнах світу відбулися гей–паради. Не обійшлося без інцидентів. У російському Санкт–Петербурзі представники статевих меншин зібралися у дворі Ермітажу на акцію проти гомофобії. Та щойно групка людей із плакатами «Мій гендер — це мій вибір», «Гомофобія — ганьба країни» тощо спробували вийти з двору на Двірцеву площу, до входу в Ермітаж під’їхали міліцейські автомобілі. Співробітники правоохоронних органів встигли затримати п’ятьох учасників акції, решта швидко згорнула прапори і плакати й змішалася з численними туристами. Як пояснили журналістам у ГУВС Петербурга, мітингувальників затримали за проведення неузгодженого з міською владою публічного заходу.
А в Сан–Франциско під час гей–параду застрелили 19–річного юнака, ще двох учасників святкування поранено. Як повідомляє американська преса, убивця, яким виявився ровесник загиблого, не обов’язково керувався лише ненавистю до людей із нетрадиційною сексуальною орієнтацією, оскільки, як з’ясувалося, був добре знайомий зі своєю жертвою.