«Спасіба, хахльонок!»

Минулої неділі в Полтаві відзначали 301–шу річницю відомої битви, яка майже на три століття поховала надії українців на здобуття власної держави. Біля пам’ятного знаку загиблим українським козакам священики УПЦ КП відслужили панахиду за полеглими в борні за нашу волю. По тому кілька десятків «свободівців» й активістів патріотичних громадських організацій влаштували короткий мітинг.

Зовсім по–іншому відзначили «некруглу» дату очільники міської влади — по суті, перетворили анонсовані ними «заходи з нагоди 301–ї річниці Полтавської битви» на «танці» на кістках предків. Спершу вони також поклали гірлянди та квіти до згаданого «козацького» знаку та кількох «імперських» пам’ятників, пов’язаних» із баталією. Біля Братської могили російських воїнів і Самсонівської церкви влаштували концерт класичної музики, елементи інсценізації бою, костюмовані фотографування й «ряджену» почесну варту біля спорудженої минулого року Ротонди пам’яті та примирення.

Але прості полтавці проігнорували святкові урочистості — у визначений час до музею на полі битви прибули не більше двохсот осіб. У такий спосіб було спростовано й баєчку міської влади стосовно перетворення Полтави на місце ледь не світового туристичного паломництва завдяки «бренду» відомої битви. Туристів з інших міст і країн у місті було не більше, ніж в інші літні вихідні. Ті ж, що все–таки приїхали, мали змогу на історичному полі «помилуватися» метрового зросту бур’янами та ще вищими чагарниками.

«Гучнішими» були приурочені до тієї ж «батальної» дати пошуки «Скарбу Мазепи» — розрекламована у ЗМІ гра–квест, що полягала в пошуку учасниками, виснаженими марафоном міськими вулицями, кинутих на дно Ворскли одногривневих монет (цього року завдяки спонсорам їх було понад 40 тисяч). Найспритнішому вдалося виловити у річці 5 тисяч гривень.

Показово, що діячі мерії на чолі з Андрієм Матковським у цій справі наполегливо піаряться на «мазепинському» бренді, хоча називають гетьмана «прєдатєлєм» і всіляко перешкоджають встановленню виготовленого на народні пожертви пам’ятника Мазепі. Старт квесту за участю мера давали за якусь сотню метрів од «зачищеного» його соратниками місця, де ще в серпні минулого року мав постати згаданий пам’ятник.

А найцинічнішим одкровенням цього дня стало повідомлення «архітектурного» радника міського голови, виголошене перед телекамерами під час покладання квітів до пам’ятного знаку на честь російського полковника Келіна, коменданта фортеці. За словами представника полтавської влади, вже розроблений і на початку нинішньої осені буде реалізований проект відновлення цього знаку в «первозданному» вигляді — з двоголовим імперським орлом. Орел той «злетів» із маківки обеліска ще в 20–х роках минулого століття. То, може, повернемо в історичний центр ще й пам’ятник Сталіну, гітлерівську свастику, кінські хвости кочівників та іншу символіку загарбників, які свого часу також добряче «наслідили» в Полтаві?..

Хоча двоголові російські орли сюди вже прилетіли. Ті, хто прийшов на заходи мерії з нагоди 301–ї річниці Полтавської битви, побачили на найвидніших місцях «тилу» Самсонівської церкви, що прилягає до Братської могили, поруч із відновленими ликами святих одразу два зображення герба Російської Федерації. Ідеться не про герб петрівських часів з іншим орлом, а саме про офіційний символ сьогоднішньої Росії. Відчувалося, що радник–посланник посольства РФ Всеволод Лоскутов, котрий прогулювався біля церкви, задоволений таким «подарунком». І, певно, міг би повторити слова співвітчизників — командирів російської армії, якими вони напередодні Полтавської битви нагороджували своїх українських помічників: «Спасіба, хахльонок!»