Цей факт учора на прес–конференції констатували представники Української асоціації діячів грального бізнесу. Така ситуація склалася з моменту набуття чинності Закону «Про заборону грального бізнесу в Україні», кажуть президент Української асоціації грального бізнесу Григорій Трипульський та виконуючий обов’язки голови Ради Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців галузі культури, відпочинку та розваг Ігор Макієвський.
«Де–юре грального бізнесу немає, але де–факто він існуватиме завжди», — кажуть експерти. Тож, на їхню думку, необхідно легалізувати гральний бізнес. Вагомий аргумент: за рік від часу ухвалення Закону «Про заборону грального бізнесу в Україні» держбюджет недоотримав приблизно 2,5 мільярда гривень та близько 200 тисяч людей залишилися безробітними з легкої подачі влади. Представники грального бізнесу переконані, що прийняття такого закону було суто популістським кроком, адже ліквідація закладів, які займалися гральною діяльністю, проводилася швидко, а тому можна зробити висновок, що уряд не задумувався над тим, якими будуть економічні наслідки такої політики. Для прикладу учасники прес–конференції навели Росію, в якій держслужбовці та правоохоронні органи дали власникам подібних установ чіткий термін для самоліквідації (два з половиною роки), за який бізнесмени могли погасити витрати.
Ігор Макієвський за те, щоб релегалізували гральний бізнес, але з певними обмеженнями: плата за ліцензію має бути щорічною, що дасть нові надходження до держбюджету; особам, які відвідуватимуть гральні заклади, обов’язково має виповнитися 21 рік; вестиметься відеоспостереження, що полегшить роботу правоохоронців. На жаль, обговорювалася лише суто фінансова сторона проблеми: ніхто не бажав розглянути психологічні аспекти, наприклад поширення ігроманії, яка стала справжньою проблемою.
Ольга АГУЛОВА