Стережіться дарів данайців,

24.06.2010

Хочу висловити свою думку щодо заяв пана Азарова. Він переконував нас, що перебування російського флоту в Україні — благо, мовляв, іноземні бази існують і в інших державах. Він ще дивується, чому опозиція здіймає такий галас із приводу «Харківських угод».

Поясню пану Азарову. Народи світу, які дбають про свій суверенітет, завжди виступають проти іноземних військових баз на своїй землі. Можна навести десятки прикладів. Так, під тиском США уряд Філіппін підписав нерівноправну угоду про розміщення американських баз. Територія цих баз не підлягала філіппінській юрисдикції, тому філіппінцям довелося вести довгу боротьбу за відновлення свого суверенітету.

Те ж саме маємо в Україні з ЧФ Росії. Російські вояки поводяться безцеремонно, як господарі, порушують закони України, умови угоди про тимчасове перебування флоту, ігнорують рішення українських судів тощо. Здавалося б, наш уряд мусив би, перш за все, звернути увагу на ці проблеми, а не бездумно та злочинно подовжити термін перебування іноземного флоту на нашій землі.

До речі, є різниця між військовими базами США і Росії. Американці за оренду землі для своїх баз платять у 100 разів більше, ніж Україна одержує (точніше, не одержує) за базування ЧФ Росії. Але й це ще не все. Якщо американські військові бази, наприклад, у Південній Кореї служать для захисту її державного ладу, то постає питання: кого і від кого захищає ЧФ Росії у Криму? Можу стверджувати, що не Українську державу. Підписана угода реанімує давню мрію Лужкова з’єднати континентальну Росію з «одинадцятою префектурою Москви»...

Давно відомо, що Росія хоче «приватизувати» Азовське море. Але ж чи вигідно це Україні? Нас хочуть приспати і купити економічними обіцянками, а нова влада хапає цю наживку. Стережіться дарів данайців. Президент Білорусі вже створював союзну державу, допомагав Кремлю надівати московське ярмо на шию білоруського народу. Але навіть він схаменувся, зрозумів, що чужоземне ярмо муляє шию.

Пан Азаров заявляв, що Росія для нас — не іноземна держава, а братній народ, з яким ми жили віки разом. Дійсно, жили у статусі колонії, а тепер не хочемо. Бо може статися, що в братерських обіймах Росія задушить незалежну Україну.

Уже можна почути розмови про федералізацію. Панове колаборанти, ви, мабуть, уже підготували документи про створення «Донецько–Криворізької Республіки» чи «Республіки Таврида», і залишилося лише підписи поставити, щоб добровільно ввійти до складу РФ?

Українці, будьте пильні, бо зрадники вже завели Україну в пастку, як муху в павутиння. І павук уже робить свою справу. Єднаймося, не дамо Путіну і Януковичу перетворити Україну на російський холдинг.

Олександр ПОЛІКАРЕНКО
Суми
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>