Мовники «з привітом»,

      Сьогодні в Запоріжжі завершується триденне виїзне засідання Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Гості з київської Десятинної на чолі з Борисом Холодом передусім зробили візит ввічливості заступникам голови облдержадміністрації Анатолію Стрюку і Григорію Самардаку (23 квітня було днем відвідин міського голови Євгена Карташова), а вже потім вирушили до культурно-ділового центру «Байда». Тут фахової розмови щодо стану і перспектив розвитку інформпростору очікували керівники електронних ЗМІ регіону.

      Перший етап розвитку українського телебачення і радіомовлення завершився у 1999 році, зауважив пан Холод. Тільки впродовж останніх шести років ліцензії одержала ще 791організація, і кількість мовників перевищила тисячу. Інша прикмета цього етапу — збільшення частки власного продукту в теле- і радіопрограмах, а також формальність каналів, їх спеціалізація. Нацрада вважає Запорізьку телерадіокомпанію орієнтиром для інших регіоналів «у контексті енергійної розбудови інформаційного простору» (в радіоефір запоріжани вийшли 65 років тому, перший телесигнал послали наприкінці 50-х років ХХ століття).

      ЗОТРК є дійсно україномовним і провідним, однак не єдиним мовником у регіоні: кількість місцевих телерадіоорганізацій сягає п'ятдесяти. Прикро, але і «в серці українськості, у колисці національного руху, запорізького козацтва» в інформпросторі твориться неприпустиме! Запорізькі «Алекс» і ТБ-5 російською мовою ведуть 90 відсотків передач, а це ж провідні мовники обласного центру! На сто відсотків російськомовні — телекомпанії «Мелітополь», «ТБ-Бердянськ», приморський «ЮГ»! Пан Холод зауважив, що «нашому представникові у Запоріжжі давно треба було забити на сполох, пропонувати Нацраді вжити найрішучіших заходів до таких мовників». Адже «Конституційний суд своїм спеціальним рішенням визнав обов'язковість застосування української мови в усіх без винятку сферах життя і діяльності. Що ще потрібно, аби усвідомити: мовою телепередач і радіопрограм, передусім власного виробництва, повинна бути винятково українська?».

      Спротив такій позиції, звісно ж, був. Прикро, бо навіть голова Запорізької філії Національної спілки журналістів України Микола Єфимов поставив під сумнів доцільність процесу «дезросійщення» інформпростору: я, мовляв, як гендиректор ТБ-5 провів експеримент, однак після «українізації» телепередач обсяг замовлень рекламодавці скоротили на 47 відсотків. «Держава нас не фінансує, де тоді брати гроші? А в мене — 150 працівників». На жаль, пан Єфимов не підтримав припущення, що відтоку замовників рекламного часу не було б, якби всі канали перейшли на мовлення державною.

      Прикметно, що в день початку виїзного засідання Нацради в місцевих ЗМІ з'явилися публікації іронічного характеру: 56,4 відсотка запоріжців, мовляв, рідною вважають російську мову, тому в січні 1994 року міськрада запровадила двомовність у веденні, приміром, ділової документації (мовляв, «об чєм речь»?). Та злукавили колеги-газетярі: це рішення було невдовзі відмінене місцевою Фемідою, яка погодилася з аргументами прокурора Запоріжжя Олега Скиданова (він двічі виносив протест з приводу «наступу» депутатів на Конституцію України!).

      Ігнорують чинне законодавство також місцеві студії кабельного ТБ, «годуючи» споживачів інформпродукту «порнухою» і насиллям не тільки вночі. Безконтрольно чудять мовники в FM-діапазоні (вуха в'януть в інтелігентної людини від засилля низькопробних «привітів» від підлітків, розвиток інтелекту яких менше всього хвилює редакції різноманітних «рускіх радіо» та іже з ним...).

      Поза увагою лишаються редакції районних радіо. І не тільки в запорізькому регіоні. Борис Холод   занепокоєний, що радіоредакції функціонують лише у 42 районних центрах України! До того ж зазвичай на голому ентузіазмі... Ось тобі і простір для мовників «з привітом»!

      Редакції місцевих російськомовних ЗМІ закликали відомство Бориса Холода «опомнітца». Не хочеться, аби так сталося насправді.

Андрій БАГНЮК.

Запоріжжя.

А ТИМ ЧАСОМ

      Рішення Національної ради України з телебачення і радіомовлення про обов'язкове мовлення на загальнонаціональних телерадіоканалах українською мовою не відповідає Конституції України. Таке «видав» в інтерв'ю журналістам у Бахчисараї Президент України Леонід Кучма. І запевнив, що це рішення не має юридичної сили, повідомляє УНІАН.

      Якщо такої думки Президент України, то чого чекати від російських політиків? Не дивно, що голова Державної Думи Росії Борис Гризлов переконаний, ніби рішення про стовідсоткову українізацію українського телеефіру було прийнято «обмеженим колом осіб» і воно не відповідає загальним настроям в державі. Про це він сказав в інтерв'ю журналістам сьогодні в Алушті, де бере участь в українсько-російській зустрічі-діалозі «Україна—Росія: стратегічне партнерство». Гризлов чомусь назвав мовне питання суто технічним, яке ставлять ті, хто не хоче стратегічного партнерства двох країн. І додав, що більшість громадян двох країн висловлюється за інтеграцію України та Росії. Росіянам, звісно ж, видніше...