Ліва надія Коморовського

«Я цілу ніч не спала, так хвилювалася! Думала, Коморовський переможе вже в першому турі, а тут — такі цифри! Не сумніваюся, що президентам стане все одно представник «Громадянської платформи», але, як видно, наша соціологія знову підвела, і розрив зовсім не такий великий, як здавалося», — поділилася своїми переживаннями з «УМ» пані Марія. Її рідний дім — у Варшаві, але останні три роки жінка мешкає в Києві з дочкою, яка вийшла тут заміж і працює на спільному польсько–українському підприємстві. Дочка на вибори не пішла: Броніславу Коморовському, на відміну від матері, вона не симпатизує, але й за його головного суперника Ярослава Качинського голосувати не хоче. «У нас у Варшаві більшість так налаштована — політика братів Качинських була багато в чому нерозумною, але й Коморовський — не найхаризматичніший кандидат. Та що робити — вибираємо з того, що є».

І справді, однієї з найприкріших поразок Ярослав Качинський зазнав у Варшаві — столиця віддала за Броніслава Коморовського понад 69 відсотків голосів.

На тлі соціологічних опитувань, які прогнозували нинішньому виконувачу обов’язків президента, маршалку Сейму Броніславу Коморовському до 15 відсотків відриву від головного конкурента, лідера опозиційної партії «Право і справедливість» Ярослава Качинського, деяким прихильникам висуванця «Громадянської платформи» й справді було чого схопитися за серце. Під час підрахунку бюлетенів обидва кандидати йшли майже «ніздря в ніздрю», а якоїсь миті навіть здалося, що Качинський пережене свого більш рейтингового опонента — на електронних табло Державної виборчої комісії Польщі навпроти обох прізвищ висвітилося трохи більше ніж по 40%. Однак потім відрив знову збільшився, і вчора, за результатами підрахунку 94,3 відсотка голосів, становив близько 4,5 % — 41,22% у Коморовського проти 36,74% у Качинського. Тож сенсації не сталося, але все свідчить про те, що 4 липня, коли поляки вдруге прийдуть на виборчі дільниці, щоб визначитися, кому віддати президентське крісло на наступні п’ять років, боротьба буде запеклою.

«Я зітхнув із полегшенням. Досвід поляків тепер інший. Усі знають, що таке «ПіС» і Качинський», — не надто толерантно щодо опонентів зізнався прем’єр–міністр Польщі Дональд Туск. Нагадаємо, сам лідер «Громадянської платформи» у президенти не балотується, бо цілком комфортно (і значно впевненіше, з огляду на більші порівняно з президентськими повноваження) почувається у прем’єрському кріслі.

Туска потішило передусім те, що його «протеже» може похвалитися «відчутно кращим результатом», ніж сам він п’ять років тому. Тоді Дональд також виграв у першому турі, і також у Качинського — нині покійного Леха, передчасна загибель якого в авіакатастрофі під Смоленськом і призвела до завчасного оголошення нинішньої президентської кампанії. Але, здобувши на першому етапі 38 відсотків голосів виборців, у другому турі Туск несподівано для себе поступився перемогою Качинському–молодшому.

Тепер він переконаний, що ситуація не повториться (див. вище про «інший досвід» нинішніх поляків). Це й справді так — на відміну від 2005–го, коли значну підтримку в другому турі Леху Качинському надали голоси лідера партії «Самооборона» Анджея Леппера, тепер «золота акція» у другому турі належить «бронзовому фіналісту» недільного етапу — 36–річному лідеру Союзу лівих демократів Гжегожу Наперальському (інші семеро претендентів на президентську булаву не набрали й 3%). Він фінішував із більш ніж пристойним результатом — 13,7% (за результатами підрахунку майже 95% бюлетенів). Оскільки СЛД однозначно підтримує Коморовського, шанси Ярослава Качинського повторити п’ятирічної давності досвід свого близнюка виглядають досить примарними. За Наперальського голосувало багато молоді, якій він імпонує не так своїми політичними поглядами, як віком і досить новим, порівняно з «постійними» політиками, обличчям.

Також багато залежатиме від явки — як уже писала «УМ», електорат Качинського в цьому сенсі значно більш дисциплінований, оскільки в неділю ходить до церкви, тоді як виборці Коморовського за доброї погоди можуть гайнути на природу, пожертвувавши своїм виборчим правом. Тому не дивно, що «Газета виборча», яка відкрито симпатизує «Громадянській платформі», намагається залучити до голосування якомога більше виборців. Скажімо, в місті Ольштин видання організувало конкурс на найактивніший житловий масив — тому будинку, де проголосує найбільше людей, обіцяли вручити приз у сумі близько 30 тисяч доларів.

У неділю на виборчі дільниці прийшло трохи менше 55 відсотків громадян, наділених правом голосу. Це майже на 5% більше, ніж 2005 року.

А ТИМ ЧАСОМ...

На президентських виборах у Колумбії в другому турі впевнену перемогу здобув кандидат від правлячої Соціальної партії національної єдності, відомішої як партія U, колишній міністр оборони Хуан Мануель Сантос. Як повідомляє сайт Newsru.com, згідно з даними Національного регістра цивільного стану, він одержав підтримку понад 69% колумбійців, які взяли участь у виборах. Його суперник — лідер Партії зелених Антанас Мокус — набрав 27,52% голосів.

Віце–президентом Колумбії обраний Анхеліно Гарсон. Усього у виборах взяли участь 13 млн. 335 тис. із 30 млн. колумбійців із правом голосу. Вибори затьмарив теракт у місті Тібу на північному заході країни: внаслідок вибуху закладеної на узбіччі дороги бомби загинуло 10 поліцейських.