У Києво–Печерській лаврі за останні три роки неефективно та з порушенням законодавства використано 32,4 мільйона гривень. Такі дані наводить Рахункова палата. На сайті відомства розміщено інформацію, розглянуту колегією РП, в якій перевіряльники прямим текстом називають Лавру «лавочкою». Нещодавно проведений аудит засвідчує: значні бюджетні кошти, виділені на протизсувні, протиаварійні та ремонтно–реставраційні роботи, витрачаються різними розпорядниками та замовниками вкрай не ефективно. Тим більше що вони «не узгоджують та не координують свої дії, користуючись неврегульованістю права власності на територію Лаври, та не рахують державні гроші, фактично руйнуючи, а не реставруючи об’єкти Національного заповідника». Усе, як у прислів’ї: де багато няньок, там дитя каліка.
«Києво–Печерська лавра перебуває в занепаді, який велика кількість «опікунів» лише посилює. Усе може скінчитися тим, що, втративши автентичність цієї пам’ятки та цілісність її об’єктів, наша держава залишиться без національної святині», — йдеться у повідомленні Рахункової палати.
Нагадаємо, що Нижню лавру контролює чоловічий монастир, а Верхня перебуває в користуванні заповідника. При цьому об’єкти Національного заповідника залишаються комунальною власністю столичної громади. Адже Київрада відмовилась виконувати вимоги чинного законодавства про передачу комплексу Лаври до державної власності.
У Рахунковій палаті обурюються, що КМДА розпоряджається будівлями комплексу на свій розсуд: у 2009 році під заставу для забезпечення кредиту столичні чиновники включили сім об’єктів Лаври, які в разі його неповернення будуть відчужені на користь кредитора. «Гріють руки» на Лаврі й комерційні структури. А над замовниками робіт чимало керівників з різних установ і відомств: Міністерство культури і туризму, Державна служба охорони культурної спадщини, Мінрегіонбуд, Мінфін та КМДА.
Цього року з держбюджету на протизсувні заходи Мінрегіонбуду передбачені 14 млн. грн., а Міністерству культури — за рахунок коштів Стабілізаційного фонду — 42 млн. грн. На відтворення Успенського собору заплановано спрямувати ще 77 млн. гривень. Водночас у Рахунковій палаті наголошують, що як заповідник, так і монастир без узгодження одне з одним виконують окремі фрагментарні стабілізаційні проекти, породжують «довгобуди» та аварійні об’єкти. Тож пам’ятки руйнуються швидше, ніж відновлюються, що підтверджують щорічні висновки МНС.
І це при тому, що за три останні роки «освоїли» 87,1 млн. грн. бюджетних коштів. Але жоден з об’єктів, на яких роботи виконував монастир, в експлуатацію не введено. А із 17 об’єктів, на яких проводив роботи заповідник, завершено лише три. «Тож Києво–Печерська лавра залишається за крок від непоправного, а її головні пам’ятки архітектури — церква Преображення (Спаса на Берестові) та Успенський собор — нині фактично не функціонують», — зазначають у прес–службі РП.