«Легені» міста — у наших руках

17.06.2010

Ще у 80–х–роках ХХ століття кияни дуже пишалися тим, що їхнє місто визнавали найзеленішим у Європі. Проте, за даними останнього дослідження британського журналу Economist, найзеленішою столицею названо Копенгаген. Київ посів останнє, 30–те місце. Причини дві — численні забудови територій зелених насаджень і величезна кількість шкідливих викидів автомобілів. Ще тридцять років тому в Києві на одного жителя припадало не менше 20 квадратних метрів зелених насаджень. Нині цей показник знизився до 14 (а в тому ж Копенгагені — 35 квадратних метрів на одного жителя).

Виправити ситуацію узявся канал «Сіті», який оголосив щорічну акцію «Повернемо Києву статус найзеленішої столиці Європи». Її вже підтримали освітні заклади Києва, солідні бізнес–компанії та корпорації, медичні заклади та працівники готелів. «Ми багато говорили про соціальну відповідальність бізнесу, а цього року вирішили діяти — висадити вічнозелені рослини біля свого офісу та закликати патріотів Києва озеленити столицю, — каже генеральний директор телеканалу «Сіті» Віталій Докаленко. — Ми раді, що нашу акцію підтримала така велика кількість людей! Я впевнений, у нас буде гарне місто лише тоді, коли самі мешканці Києва будуть прагнути змінювати світ на краще — висаджувати дерева та квіти».

До речі, успішний досвід з порятунку зелених насаджень рідного міста, як виявилося, у киян уже є. У 1842 році на Бібіковському бульварі (нині — бульвар Тараса Шевченка) була висаджена алея з молодих і незвичайних дерев каштанів, привезених із Балканського півострова. Але цар Микола Перший не сприйняв цю ідею і наказав викорчувати всі каштани. Так усі дерева опинилися на бруківці, а вночі кияни підібрали їх і висадили поблизу власних будинків. Так каштан став символом Києва...

Ніна ГЕРАСИМЕНКО
  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>