Переселення гетьмана

17.06.2010

Багатостраждальний пам’ят­ник Івану Мазепі, який мав би прикрасити в Полтаві Іванову гору, можуть встановити у столиці. Як розповів «УМ» народний депутат від НУНС, голова полтавської «Просвіти» Микола Кульчинський, через протидію міської влади Полтави монумент українському гетьману (на зведення якого збирала гроші вся Україна) досі лежить на складі одного з художніх комбінатів. Тож якщо пам’ятник не вдасться встановити у Полтаві, він з’явиться в Києві: Києво–Могилянська академія вже висловила бажання «оселити» монумент поблизу своїх стін. Микола Кульчинський каже, що свого часу в Києві обговорювали появу гетьманського монумента — провели конкурс на кращий пам’ятник Мазепі, обрали його переможця. Але вартість пам’ятника — 10 мільйонів гривень. За такі гроші, переконує Кульчинський, ніхто його не робитиме.

«А наш пам’ятник Мазепі — фундаментальний, 6,4 метра зав­вишки, — розповідає пан Микола. — Це пам’ятник переможцю, великому гетьману, королю. Він дуже симпатично зроблений, без зайвого пафосу, але водночас дуже урочистий».

Однак перш ніж приймати остаточне рішення щодо «прописки» пам’ятника, його «опікуни» хочуть дочекатися місцевих виборів у Полтаві. «Якщо вдасться переобрати міського голову Полтави, тоді, можливо, пам’ятник Мазепі таки поставлять у місті — на зло всім ворогам українського народу», — каже пан Микола.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>