Усі дороги ведуть у поле

Із кінця тижня на сільгоспугіддя Криму вийдуть перші комбайни — аграрний міністр Микола Присяжнюк обіцяє, що жнива розпочнуться не пізніше 20 червня. За якість зерна чиновник поручатись не став — у поточному році вона «буде залежати від погодних умов».

Російський імпорт — ось проблема

Урожай цьогоріч буде не меншим, ніж у 2009 році — стверджують у Міністерстві аграрної політики. «На сьогодні засіяно 15 мільйонів гектарів. Обсяги прогнозованого урожаю — близько 46—47 мільйонів тонн», — каже Микола Присяжнюк. Поки посіви перебувають у доброму стані: ні дощі, ні спека суттєво їм не зашкодили. «Ярі в нормальному стані. Сьогодні ніяких «пожежних» заходів ні уряд, ні міністерство не здійснювали», — додав голов­ний аграрій.

Загалом експерти поділяють прогнози міністра. Однак цифри називають трохи менші. «У новому сезоні сільгосппідприємства зберуть 45,2 мільйона тонн зерна і зернобобових. Значно збільшиться виробництво кукурудзи, приріст якої досягне 25 відсотків. Натомість скоротиться виробництво пшениці та ячменю на 10 і 9 відсотків відповідно», — вважає аналітик аграрного сектору Андрій Товстоп’ят.

Єдина проблема, що може виникнути із зерном, — його надлишок. Адже в українських засіках ще й зерна попереднього врожаю вдосталь. Та ще й у ближній закордон надлишок не вивезеш. За словами міністра, проблема характерна «як для України, так і для суміжних ринків, зокрема в Російській Федерації». «Це може позначитися на ціновій політиці на внутрішньому ринку України», — вважає Микола Присяжнюк.

Адже сусіди збираються фінансово стимулювати експорт зерна з країни, відбираючи тим самим можливі ринки збуту в українського зерна. «Це більша загроза для нас, ніж наші залишки та новий урожай», — відзначив міністр.

Відчиняй ворота, елеватор

Щоб не втратити традиційні ринки, в міністерстві вирішили особливу увагу приділити питанню якості зерна. Аби утримати його в хорошому стані, міністерські чини вирішили детально ознайомитись із місцями зберігання — до початку збиральної кампанії елеватори перевірятимуть «колективно всі відповідні відомства».

Головний аграрій країни навіть відповідний наказ підписав «про колективну відповідальність керівників відповідних підрозділів». У тому числі Аграрного фонду, ДАК «Хліб України», глав районних сільгоспуправлінь, фітосанітарної і продовольчої інспекції. «Вони мають спільно відповідати за стан сертифікованих складів, які здатні приймати зерно, щомісячно контролювати умови зберігання і наявність зерна на елеваторі», — наголосив Микола Присяжнюк.

Заходи, хоч і досить жорсткі, проте «дозволять підвищити вимоги до якості зерна і не допустити його розкрадання з елеваторів». А в кінці місяця урядовець проведе ще й нараду з представниками силових відомств — говоритимуть про сумісний контроль за діяльністю елеваторів.

Ще одне болюче «жнивне» питання — паливо, яке міністр пообіцяв здешевити, прибравши можливих посередників. «На період жнив паливо, можливо, поставлятиметься за ціною, зниженою на 30 відсотків. В основному за рахунок прямих поставок з Росії і Білорусі, а також за рахунок власного виробництва», — повідомив очільник МінАП. Відповідний проект ухвали в аграрному міністерстві розробили. Розглянути його Кабінет Міністрів планує уже на цьому тижні.

Нагадаємо, минулого місяця в МінАП відсутність пільгового палива пояснювали ремонтом на об’єктах «Укргазвидобування» й обіцяли добути аграріям дешеве пальне до кінця травня — максимум початку червня. Вартість палива для сільгоспвиробників, за тодішніми прогнозами міністра, мала б подешевшати у порівнянні з ринковою на одну гривню.

Зерно — вперед! Олія почекає...

Незважаючи на певні перешкоди, оптимістичні прогнози врожаю підштовхнули профільних чиновників й обсяги зернового експорту збільшити — на 10—14 відсотків. За прогнозами Міністерства аграрної політики, обсяг експорту зросте на 2–3 мільйони — до 22—24 мільйонів тонн. Однак остаточний обсяг залежатиме від світових тенденцій.

Щодо олійних експерти в МінАП менш упевнені. «Поки прогнозних показників немає. Експорт буде залежати від того, чи підпише Україна цього року угоду про вільну торгівлю з ЄС», — наголосив голова відомства Микола Присяжнюк. Адже, на вимогу Європейського співтовариства, Україна повинна відмовитися від експортного мита на соняшник, хоча уряд намагається відстояти цю норму.

Попереду — агрохолдинги

Щорічні досить значні обсяги збору зерна свідчать, що сільськогосподарська галузь вийшла на новий рівень виробництва, запевнюють експерти. Так, на початку 2000–х років середній рівень валового збору становив близько 31 мільйона тонн, у період із 2004 по 2007 роки цей показник зріс на 5 мільйонів, а за останні три роки ще на 12,3 мільйона тонн — до 48,2 мільйона тонн.

«Стрімкому зростанню сприяв бурхливий розвиток аграрних холдингів та підвищення ефективності їх діяльності в другій половині 2000–х років», — вважає Андрій Товстоп’ят. Адже агрохолдинги всі залучені інвестиції вкладали в нові технології та техніку, що дало змогу підвищувати обсяги врожаю, а витрати тримати на досить низькому рівні.

Однак ці досягнення — ще не рекорд. «Частка ефективно працюючих на землі підприємств в Україні поки що не перевищує 30—35 відсотків, і навіть найкращі агровиробники досягають середньої врожайності пшениці на рівні 5—6 тонн із гектара, у той час як у Німеччині та Великобританії цей показник у середньому 8—9 тонн», — додав аграрний експерт.

При збереженні такої тенденції Україна може збирати до 55 мільйонів тонн зерна щороку, й при цьому експортувати близько 28—30 мільйонів. А це значить, що країна зможе урізноманітнити джерела припливу іноземної валюти в країну.