Суцільне «Дз–з–з–з–з–з–з–з–з–з!!!»

Можна уявити, як дошкуляють дудки–вувузели закордонним туристам на стадіонах ПАР, якщо телеглядачі в усіх цивілізованих країнах, сидячи вдома на диванах, не лише затикають вуха або притишують звук телевізорів, а й масово підписуються під петиціями за заборону вувузел. Та головним нещастям тих, хто приїхав до Південної Африки на футбольну першість, залишається не набридливе дзижчання, а непривітні «тубільці», які сприймають «мундіаль» як добру нагоду поліпшити своє матеріальне становище. Ті новини з ПАР, що не стосуються власне перебігу футбольних матчів, більше нагадують зведення із зони міжетнічного конфлікту та дії мародерів на цій території.

Чемпіонат у зоні криміногенного лиха

Так, на вулиці Йоганнесбурга пограбували коментатора російського «Першого каналу» Геннадія Орлова. Причому відомий журналіст пересувався по місту не сам, а в складі знімальної групи, та ще й у супроводі місцевого гіда. На території Соуето — найбільш криміногенного району Йоганнесбурга — банда напала на росіян, не приховуючи лихих намірів. Телевізійники мусили віддавати гроші й цінні речі та тікати, а темношкірий провідник, який намагався «розрулити» ситуацію, зазнав ножових поранень.

У Рюстенбурзі зловмисники пограбували знімальну групу із Нової Зеландії, винісши з готельного номера техніки на 70 тисяч доларів США. У Преторії «бомбонули» німця — забрали гроші, цінні речі, мобільний комп’ютер. Також невдало почався чемпіонат світу і для китайських журналістів, яких обчистили безпосередньо в автомобілі.

А португальський фотограф Оскар Серрано лише прокинувся у своєму номері — й одразу побачив прямо перед собою дуло пістолета. «Якщо хочеш жити — заплющ очі і спи далі!» — закричав йому грабіжник у масці. Серрано нічого не залишалося, як лежати, поки банда забереться. «Вони винесли з номера абсолютно все! Три тисячі доларів, мобільний телефон, ноутбук, мій багаж, одяг, паспорт! Все, що в мене залишилося, — це акредитація на чемпіонат світу і, вибачте, труси», — каже португалець.

Очевидці подій кажуть, що з такою вседозволеністю зустрічаються вперше, і дивуються відсутності на вулицях поліцейських.

Тим часом у Дурбані правоохоронці за допомогою світло–шумових гранат розігнали демонстрацію стюардів та працівників стадіону, які протестували через невиплату зарплатні.

Одна вувузела — 130 децибел

На тлі таких небезпек вувузели видаються «квіточками». Телекомпанії та деякі представники футбольної громадськості умовляли ФІФА ще рік тому заборонити використання цих дудок на ЧС–2010. Проте президент Міжнародної федерації Йозеф Блаттер, який усіляко підтримував африканців у всіх їхніх починаннях, вирішив не порушувати традицій національного вболівання. Тепер же голова оргкомітету світової першості Денні Джордан припустив, що ФІФА може змінити ставлення до вувузел. «Якщо вболівальники не перестануть дудіти хоча б під час виконання державних гімнів та оголошень диктора по стадіону, ми будемо змушені вжити заходів», — каже футбольний функціонер. Ще б пак, вувузела може продукувати звук силою в 130 децибел, який може пошкодити барабанну перетинку.

Ледь не киплять від невдоволення й самі футболісти. Капітан збірної Франції Патріс Евра заявив, що не може добре виспатись, адже о шостій годині ранку під вікном уже гуде «цей рій бджіл». Тренер голландців Берт ван Марвейк скаржиться, що не зміг належним чином провести відкрите тренування, бо футболісти за дзижчанням вувузел просто не чули його порад і вказівок.

Біда ж ще й у тому, що багато вболівальників із Європи та Америки, аби «долучитися до футбольного «свята звуку», і собі сунуть вувузели до рота та дзижчать упродовж матчів та після них.

Що цікаво, на українських стадіонах в останні роки активно точиться боротьба з аналогічним явищем. Серед уболівальників поширилася протестна акція під назвою «Дудка стоп!». Така сама хвиля невдоволення народжується і в Африці. У ПАР активно продаються засоби для захисту вух «Вуву–стоп». Окрім того, у світовому павутинні з’явився окремий ресурс, що викриває та прагне зупинити неприємне явище.