Йонас Мекас — особистий друг Джона Леннона і Йоко Оно, Сальвадора Далі та Енді Уорхола, корифей американського авангарду, який почав знімати авторське кіно раніше за Годара й Антоніоні. Це те, за що його запам’ятають в історії кіно. Але інколи життя дарує нам зустріч із геніальними творцями — і це вже особиста історія.

...Старенький чоловік у чорному костюмі, чорному м’ятому капелюсі, із синьою торбою на плечі стояв біля вбиральні київського Будинку кіно і вагався, які двері обрати. Я допоміг йому зробити правильний вибір між «Ж» і «М», чоловік стримано посміхнувся і подякував англійською. Так відбулася моя зустріч з епохою американського андеґраунду, яка захоплювала в юності, а зараз відлунює ностальгією десь у глибині душі.

Кожний новий роман Марини і Сергія Дяченків засвідчує потужну зрілість цього феномену сучасної літератури й водночас оприявнює механізм творення книжок, від яких важко відірватися; унаочнює, сказати б, алгоритм МСД. Виразним прикладом цієї тези є останній твір: Марина и Сергей Дяченко. Цифровой, или Brevis est (Москва: Эксмо, 2009: український переклад — Х.: Фоліо).

Висувати книжки–претенденти на міжнародні дипломи мають право дер­жавні інституції, що опікуються книговиданням; в українському випадку — це Держтелерадіо. Цього року наші чиновники подали на конкурс книжки десяти видавництв.

Спека. Четверта дня. У запрошенні — дрес–код: вечірнє вбрання, етнічний стиль, а так хочеться вдягнути шорти й гайнути десь до води. Але ні, треба віддати шану найбільшому в Україні літературному конкурсу — «Коронації слова». 10 червня «Коронація» святкувала своє перше 10–ліття. І ось ми прямуємо в парк Пушкіна, де у виставковому центрі «АККО Інтернешнл» збираються вершки літературної тусівки України.