Депутатська «централізація» й саморозпуста

      У парламентській більшості й далі відбуваються обіцяні далекоглядною опозицією процеси перегрупування сил. Учора нарешті викристалізувалася у щось конкретне давно обіцяна колишнім «нашим українцем» Тарасом Чорноволом депутатська група «Центр». До цього, за словами першого віце-спікера Адама Мартинюка, «найдемократичнішого в парламенті» утворення увійшли 16 нардепів. «Найдемократичнішого» — тому що «Центр» став єдиною фракцією, яка не має керівника і на 100 відсотків складається з її уповноважених представників.

      Як сказано в заяві про «централізацію» «чудової шістнадцятки», група «має намір проводити системні зміни в роботі парламенту, відновлювати суспільну довіру до Верховної Ради». Хоча декому з новоявлених «центристів», схоже, перш за все доведеться відновити довіру до себе власних виборців. Наприклад, вищезгаданому Чорноволові, який обирався по одномандатному округу на Львівщині як представник «Нашої України». До речі, абсолютна більшість представників новоспеченої фракції — мажоритарники. «Списочників» тільки двоє, причому обидва вони — Олександр Омельченко-молодший і Василь Бартків — пройшли до ВР у блоці Віктора Ющенка. Але єдиною фракцією, яку «поскубли» «центристи» задля створення своєї групи, виявився «Народний вибір», член якого Віктор Бойко перейшов до нового утворення, поставивши «НВ» на межу розпуску — там залишилося лише 13 нардепів, тоді як для існування фракції треба не менше 14.

      Журналісти, природно, одразу поцікавилися у «неофітів», до якої частини парламентського спектра приб'ється їхня група. Виявилося, що «Центр» вирішив до кінця виправдати свою назву і зберігати нейтралітет. Принаймні до більшості, чи то пак, парламентсько-урядової коаліції, за словами Сергія Касьянова та колишнього члена фракції ПППУ-«Трудова Україна» Cергiя Бичкова, «центристи» приєднуватися не збираються. Хоча й визнають: у складі групи є народні депутати, які входили до парламентської більшості і членство в ній поки що не призупинили. Між іншим, переважна частина представників «Центру» — це ті парламентарії, які не голосували за конституційну реформу. Що, вочевидь, і дало позафракційному Олександру Волкову підстави стверджувати, що новостворена група «об`єднала народних депутатів, котрі заявили про незгоду з позицією, яку їм продиктувала влада».

      Створення «Центру» дещо затьмарило новину попереднього дня, яка також стосувалася міжфракційного «бродіння»: зникнення з парламентської мапи фракції партій промисловців та підприємців і «Трудова Україна» — це утворення просто саморозпустилося. Однак недовго «більшовики» плакали над спочилою з миром найдовжелезнішою за назвою фракцією — на її уламках одразу виникла нова парламентська сила, до якої увійшли 28 із 42 колишніх «пепепеушників-теушників». «Тепер принаймні язика не доведеться ламати», — задоволено констатували журналісти, почувши, що нова депутатська структура, яку очолюватиме нардеп Ігор Шаров, називатиметься просто «Трудовою Україною».

      Звісно, такі пертурбації одразу надихнули парламентських оглядачів на різні, часом вельми оригінальні висновки. Скажiмо,  рядок з офіційної заяви, де сказано, що метою діяльності фракції «ТУ» є «створення умов для виконання членами фракції виборчих програм», підозріло натякає на те, що в попередньому складі членам фракції виконувати виборчі програми хтось заважав. А з огляду на відділення від «ТУ» частки «ППУ» виникає нехороше відчуття, що «шкідниками» виступили саме «промисловці та підприємці». Плюс іще й чутки про те, що їхня «профільна» партія планує нахабно висунути в президенти свого лідера Анатолія Кінаха, замість підтримувати призначеного згори «єдиного кандидата» Віктора Януковича. Словом, від таких краще триматися подалі.

      Щоправда, у самій «промислово-підприємницькій» партії з такими висновками, здається, не згодні. І переконані, що «розпуск депутатської фракції ПППУ-«Трудова Україна» та утворення на її основі нових суб'єктів парламентського процесу забезпечить наступність у скоординованих діях Верховної Ради, збереже її здатність нести відповідальність за здійснення конституційної реформи та курсу України до суспільного прогресу». Принаймні саме так сказано в заяві партії, яку цитує УНІАН. У документі також зазначається, що «цей крок є узгодженим рішенням з політичною партією «Трудова Україна», і ПППУ робить його, «розуміючи всю відповідальність за соціально-політичну стабільність у державі, створення демократичного громадянського суспільства, підвищення ролі партій у суспільно-політичному житті держави». Між іншим, не забули партійці наголосити й на «активній участі у виборах Президента України 2004 року та парламентських виборах 2006 року». Про кандидата при цьому — ні слова.