Страшні запитання Катині

Навколо «Другої Катинської трагедії» розгораються не менші пристрасті, ніж довкола першої, яка, «стараннями» російської сторони, й досі залишається густо помережаною білими плямами. Щоправда, якщо передати Варшаві архівні документи щодо розстріляних 1940 року в лісах під Смоленськом польських офіцерів Москва відмовляється й досі, то розшифровки «чорних скриньок» із загиблого в тому ж проклятому Катинському лісі Ту–154 таки віддала. Однак, по–перше, це й усі матеріали, які наразі отримали у Польщі після тієї катастрофи, а по–друге, навіть до них залишається більше запитань, ніж відповідей. Чи правильні ці стенограми? Чи сумлінно проводили слідство росіяни? Чи не зацікавлені певні високі особи й у Польщі в приховуванні істинних винуватців цієї катастрофи, яка забрала життя президента Леха Качинського, його дружини та ще 94 представників польської еліти? Чи такою вже «нісенітницею й фальшивкою» є оприлюднений в інтернеті відеозапис, нібито зроблений випадковим свідком падіння «тушки» на мобільний телефон одразу після трагедії? Нагадаємо, на цих кадрах невідомі люди під супровід смачних російських матюків добивають (знову ж таки, нібито) тих, хто вижив під час катастрофи.

Наприкінці минулого тижня у Польщі стартувала виборча кампанія, яка триватиме до 18 червня. І чітка та прозора відповідь на бодай кілька з цих запитань може значно вплинути на рейтинги її учасників. Нагадаємо, згідно з даними соціологічних опитувань, наразі найбільше голосів набирає в.о. президента Польщі Броніслав Коморовський, який є кандидатом від правлячої партії «Громадянська платформа». Лідер опозиційного «ПіС» («Право і справедливість»), брат–близнюк загиблого президента Ярослав Качинський, поки що відстає майже на 10 відсотків. Але розрив між двома головними конкурентами в боротьбі за президентське крісло стрімко скорочується: Коморовський із кожним днем втрачає, Качинський — додає. І останні новини у справі «смоленського» розслідування цій тенденції тільки сприяють.

Як повідомляють польські ЗМІ, завдяки співпраці двох спецслужб у Росії затримали смоленських «омонівців», що нібито(?) скористалися кредитною карткою загиблого 10 квітня в авіакатастрофі разом із президентом Качинським генерального секретаря польської Ради з охорони пам’яті боротьби і мучеництва Анджея Пшевозніка.

У міністерстві внутрішніх справ Росії цю інформацію категорично спростували, наголосивши, що «дії смоленської міліції на кожній дорученій ділянці роботи отримали позитивну оцінку, а з поставленим завданням вони впоралися достойно, жодних нарікань не надходило». У МВС РФ нагадали, що сам Коморовський нагородив смоленських офіцерів орденами «За заслуги перед Республікою Польща», а отже, мовляв, будь–які звинувачення на їхню адресу звучать «по–блюзнірськи й цинічно».

У Варшаві, однак, наполягають на своїй версії. Як повідомляє Радіо «Свобода», прес–секретар Агенції внутрішньої безпеки Катажина Конєцпольска–Врублевська повідомила про чотирьох затриманих «солдатів спецпідрозділів», які розплачувалися кредиткою загиблого Пшевозніка. Раніше його вдова заявила, що з чоловікової банківської картки зникло близько 2 тисяч доларів, причому перша транзакція була здійснена 10 квітня — через кілька годин після катастрофи. Згодом було зафіксовано ще дві операції, всі — у Смоленську. У зв’язку з цим 14 травня варшавська прокуратура порушила справу про викрадення кредитних карток і пограбування останків Анджея Пшевозніка...

А тим часом польській пресі із джерел у місцевих військовій комісії та прокуратурі, які розслідують причини «Катинської авіакатастрофи», стало відомо: польські слідчі вважають, що диспетчер військового аеродрому у Смоленську міг надати екіпажу президентського літака неправильні дані про його курс. Згідно з цими даними, за 25 секунд до катастрофи диспетчер підтвердив екіпажу, що «тушка» йде по правильній траєкторії для посадки, тоді як насправді літак був значно нижче від потрібного курсу. На думку польських експертів, диспетчер міг надати помилкову інформацію через неправильні дані радара, встановленого на аеродромі.