У нинішні дні неможливо уявити прогресивного політичного діяча, який не користувався б сучасними технологіями. Для того щоб зберігати імідж і розширювати підтримку, політики інтенсивно занурюються в інтернет: проводять конференції в прямому режимі, ведуть інтернет–блоги, не кажучи вже про те, що майже всі політики із «вищої ліги» мають персональні сайти. Але в інтернеті легко й стати жертвою фальсифікацій. Так, на платформі «Живого журналу» було зареєстровано фальшивий щоденник Валентина Наливайченка. Невідома особа видавала себе за лідера руху «Оновлення країни».

Перші два дні тижня Віктор Янукович проводить у Туреччині. У Стамбулі відбувається третій саміт–нарада зі взаємодії та заходів довіри в Азії. І, хоча Україна — не Азія, Януковича міг привабити список учасників саміту. Серед гостей — російський прем’єр Путін, президент Азербайджану Алієв, Афганістану — Карзай, лідер Палестини Махмуд Аббас тощо.

«Арешт Ріната Ахметова!», «Юлія Тимошенко вийшла на відеозв’язок із вигнання в Лондоні!», «Сандей Аделаджа — єпископ УПЦ МП!», «У Київ­ському зоопарку нарешті отруїли останнього пелікана!» — вигукували миловидні дівчата в білих футболках із логотипом руху «Стоп цензурі!», розмахуючи свіжими газетами. Газети, що їх позавчора роздавали перехожим у центрі Києва, були ну дуже свіжими: «неперіодичне видання «Українська неправда» датувалося 6 червня 2014 року. Лише одна шпальта з восьми написана українською мовою — «в рамках державного замовлення на виконання ст. 10 Конституції та Хартії регіональних мов і меншин». На цій сторінці — статті під назвами «Рішення об’єднаної партії «Єдиний регіон» — кожному!», «В Україні створено громадське телебачення (на чолі з Віктором Медведчуком)», репортаж «Робочий день депутатів», у якому йдеться про вправляння нардепів у співі реформованого гімну «Хай вічно буде наш президент, коаліція і стабільність!»