Обставини цього резонансного злочину настільки приголомшливі й алогічні, що спершу дехто з мешканців пристанційного селища Ромодан, що у Миргородському районі, припускав, що арештували «не того», хто зробив це насправді. Адже починалося все винятково зі святкування дня народження жертви.
Того дня місцева школярка Ярослава зустрілася з приятелями в центрі селища, щоб відзначити своє 15–річчя. Зробити це вирішили спочатку біля ставка, куди молодіжна компанія з дванадцяти осіб вирушила на мотоциклах та мопедах. Серед них був і 18–річний «друг» іменинниці (товаришували з дитинства, причому дівчина навіть доглядала за ним у лікарні після операції). Оскільки ж останній мав «вільну» батьківську хату поблизу клубу, то, перш ніж вирушити на дискотеку, імпровізоване підлітково–юнацьке застілля продовжували саме в цьому «гніздечку». Від ставка Ярославу підвозив усе той же «друг», незграбне кермування якого мопедом призвело до того, що дівчина обпекла ногу об вихлопну трубу. Тож з усієї компанії на дискотеку не пішла тільки вона, залишившись у хаті «друга». Щоправда, останній невдовзі повернувся...
Те, що було потім, зафіксовано в далеких від романтики слідчих документах. Близько 22–ї години мати Ярослави ще чула голос доньки у слухавці «мобілки». Потім, уже після дискотеки, по Ярославу заходила двоюрідна сестра з подругами. Та двері будинку були зачиненими, тож дівчата подумали, що вона пішла додому раніше. Тим паче що її «друг» знову з’явився в клубі під завісу дискотеки, згодом підвозив до домівок інших знайомих дівчат, «катався» по селищу десь до другої ночі й, зрештою, заночував у бабусі. Натомість Ярослава — ніби крізь землю провалилася! «Друг», який бачив її останнім, говорив щось непевне: мовляв, дівчина сіла в автомобіль до незнайомців і поїхала невідомо куди, можливо, до родичів за кількасот кілометрів...
Причому якщо спочатку він виявляв цілковиту байдужість до її пошуків, то невдовзі повернув родичам навіть мобільний телефон школярки, який нібито зовсім випадково знайшов у своєму помешканні... Дівчину шукали більше доби і знайшли вже бездиханне тіло у ямі зі сміттям серед чагарників за десяток метрів од клубу. Перед тим як кинути його туди, ніби якийсь непотріб, той «друг» зґвалтував неповнолітню і задушив її в тому ж таки родинному будинку. Причому, як зізнався пізніше правоохоронцям, домогтися свого через відчайдушний опір дівчини йому вдалося тільки після того, як вона знепритомніла... Подальші дії бузувіра вражають не менше. Він спокійнісінько зняв зі своєї жертви сережки, спорожнив гаманець, одягнув і поволік труп під клуб до згаданої ями...
Убивця намагався «ламати комедію» навіть після того, як міліцейський службовий собака взяв слід і привів правоохоронців прямісінько до його помешкання. Попри те що кров на власному одязі та інші сліди злочину він намагався змити або приховати, їх виявилося достатньо для ідентифікації ґвалтівника й убивці. А після того як його причетність до скоєного підтвердила й біологічна експертиза, у правоохоронців практично не залишилося сумнівів у розкритті злочину. Хоча всі крапки над «і», звісно, ще належить розставити слідчим та суддям.
Як міг зважитися на таке бузувірство цілком «благополучний» юнак? Як повідомляє прес–служба обласної міліції, практично всі пояснення звинуваченого у вбивстві та зґвалтуванні неповнолітньої тепер зводяться до одного: «Був п’яним і хотів вступити у статевий зв’язок». Водночас правоохоронці вважають, що злочину посприяла банальна пиятика за участю неповнолітніх. Тож на місцевих підприємців, які в той день продавали спиртне дітям, уже накладено штрафні санкції. Однак Ярослава про те вже ніколи не дізнається...