Свині Семиноженка

...Їдучи дорогами Курської області, ми обговорюємо дві віковічні проблеми, описані класиком: дурні та дороги. І погоджуємося: хто знає, як тут із дурнями, а от із дорогами тут усе гаразд. Це враження підсилюється, коли з центральних звертаємо на периферійні шляхи чи просто заїздимо до села — а таки ж асфальт та ще й гладенький! Парадокс, але одним із добродійників для російської глибинки виступає віце–прем’єр–міністр... України Володимир Семиноженко. «УМ» вирішила розібратися, як і чому він допомагає сусідній країні.

Неначе писанка, село

До села Уланок Суджанського району завернула цікавість, народжена інтернетом. І гарно, і благоустрій відбувається, і агрофірма сучасна, яка дала робочі місця місцевим мешканцям... Та й суто земляцькі зв’язки з селом є. Колись тут стояла сотня Сумського козацького полку. До переділу кордонів Уланок належав до Харківської губернії. І навіть церкву — не цю, кам’яну, що височіє в центрі села, — а її дерев’яну попередницю привезли із Сум.

І люди тут досі розмовляють так схоже до говірки сумських сіл — на суміші російської та української, яка, втім, сприймається дуже органічно. А ще вони доброзичливі й привітні.

Коли ж мова заходить про благоустрій та добробут, то за дороги дякують місцевому депутатові обласної ради: «Знаєте, якби хтось не клопотав, то нічого б і не робили». Але значно більше подяк довелося почути на адресу іншого благодійника. І церкву допомагав ремонтувати та реставрувати, і дуже посприяв газифікації села — її закінчили у 2004–му. А центр який зараз в Уланку! «Якби ви побачили, що тут було раніше: старий сарай, туалет, бур’ян. А зараз, бачте, яка площа, — розповідає жіночка біля магазину. — Спасибі за це тільки йому...»

«...Магазин і раніше був, а ресторан, бачте, зробили. Спочатку казали: хто туди ходитиме?! А зараз дуже добре — і свята, і поминки, і з інших сіл приїздять... А там поруч і кабінет його тепер є, там він із людьми зустрічається...»

Побільше б Росії таких благодійників...

Чесно, сподобалися нам і село, і люди. І можна лише згодитися з журналісткою «Курской правды», яка ще в грудні 2006 року написала про Уланок: «... Церковь Рождества Христова села Уланок первой в области была оборудована ночной подсветкой. Тот, кто видел ровный мягкий свет, исходящий от храма на спящий поселок, уже не забудет эту картину. ...Одна из самых почитаемых реликвий — чудотворный образ Пасовской или Цареградской иконы Божией Матери. ...Икона была выкрадена из церкви много лет назад. Недавно древняя святыня вернулась в свой храм. Ее, обнаруженную далеко за пределами села в частной коллекции, выкупил известный местный благотворитель Владимир Семиноженко... Вице–премьер–министр правительства, заметная личность в истеблишменте Украины, Владимир Семиноженко частный гость в селе Уланок. Неслучайно его огромный в полстены портрет висит в кабинете Петра Исаенко, генерального директора агропромышленного альянса, созданного на территории Суджанского района.

В 2003 году Владимиру Семиноженко присвоено звание «Почетный гражданин села Уланок». Немало преобразований в селе совершилось при его непосредственном участии, в том числе и восстановление храма. В этой церкви Владимир Петрович венчался.

Здесь, в Уланке, родилась его мать, здесь похоронены его дедушка и бабушка. А сам Владимир Петрович частый гость в селе, где в детстве проводил каникулы, рыбачил с местными ребятишками, делал первые акварельные эскизы. Почетный житель Уланка даже купил здесь домик, в котором с удовольствием проводит время, пишет великолепные пейзажи одного из живописнейших уголков Курской области.

...Глава Уланковского сельсовета Ольга Макарова показала нам множество фотографий. На одних Владимир Петрович вручает призы на конкурсе детского рисунка, который периодически организует в селе. На других ставит свечи в храме.

— Недавно Владимир Петрович подарил нашему социальному центру медицинское оборудование, — Ольга Акимовна проводит нас по кабинетам, оснащенным современной медицинской аппаратурой. — Побольше бы таких благотворителей российским селам».

Політик каже, політик робить

Хай хтось називає його нарцисом — у кожного своя думка. Але ж не відбереш: науковець, митець, оратор!.. От лише говорить іноді дещо не те. Завдяки Януковичу втретє став членом уряду, віце–прем’єром із гуманітарних питань. Недавні заяви Семиноженка щодо потреби створення союзу Білорусі, Росії та України просто збурили громадськість. Адже багато хто зрозумів його однозначно: Україна має відмовитися від свого суверенітету. Врешті навіть Президенту Януковичу довелося вносити корективи у слова віце–прем’єра та спростовувати його твердження.

Гадаємо, причиною посягання віце–прем’єра держави на конституційні засади держави є не його любов до місця в Росії, де жив у бабусі й дідуся та рибалив у дитинстві. Любити рідний куточок землі не забороняється нікому — хоч у Африці він, хоч на Камчатці. І мати будиночки десь по світу — теж справа цілком законна. Хтось придбає у Лондоні, хтось на Мальдівах. У Володимира Петровича будиночок в Уланку. «Дачка?» — запитую. «Ага, така мале–е–енька дачка», — посміхається, широко розводячи руки, моя співрозмовниця.

Виявляється, зараз Володимир Петрович старий будинок залишає синові, а для себе будує новий, трохи більший. Та й на здоров’я! Головне: якщо хтось, прочитавши останню декларацію віце–прем’єра, засумував над його тяжкою участю, бо ж Семиноженко ніби не має ні ділянки, ні будинку, ні дачі, то, заспокойтеся, ситуація не безнадійна: притулитися йому є де.

Основною причиною тих мрій, які на телебаченні привселюдно висловив віце–прем’єр, гадаємо, є речі більш конкретні, ніж просто любов до місцини на землі.

В Уланку базується контора ВАТ «Агропромисловий альянс «Юг». Наприкінці 2007 року тут ввели в дію новий свинокомплекс на 30 тисяч голів. Потужність його — три тисячі тонн м’яса на рік. Наразі в господарстві два свинокомплекси. Ще «Альянс «Юг» займається рослинництвом. Офіційно — вирощуванням зернових та зернобобових, цукрового буряка, картоплі та іншої городини. І, кажуть, справи в господарстві йдуть непогано.

Тут знову маємо привід порадіти за українського віце–прем’єра. Адже в списку афілійованих осіб описуваного ВАТ, складеному в середині минулого року, знаходимо Андрія Володимировича Семиноженка, українця, харків’янина, члена ради директорів акціонерного товариства, який має частку статутного капіталу, що становить 20,3350%, та, відповідно, таку ж кількість звичайних акцій товариства.

Як свідчать раніші джерела, Андрій Семиноженко був головою спостережної ради «Агропромислового холдингу «Агроальянс» у Курській області. І, треба віддати належне, господарством він нині займається активно, принаймні судячи з того, що більшу частину свого часу, кажуть, проводить в Уланку. Хоча, схоже, в селі все ж більше люблять батька. Та й як справді не любити благодійника? Кожному б селу такого!

Он, скажімо, приблизно на такій віддалі від кордону, як російський Уланок, в Україні є Юнаківка. Скільки пам’ятаю, стоїть там у ремонтних риштуваннях колись прекрасний храм. Уже й риштування потемніли, скоро потребуватимуть заміни, а церква так і не відремонтована. І свинокомплексу поблизу не спостерігається. Немає у Юнаківки (і ще багатьох українських сіл) такого Семиноженка! Чи влада в нас така, що при ній важко щось зробити? Втім, чекайте, захопилася!.. Бо ж хіба Семиноженко не український і хіба не влада? Тричі тільки віце–прем’єром був...