Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Високошвидкісні Джилленхал та Артертон.
Є кілька типів глядачів, які охоче підуть на свіжу картину в нашому прокаті — «Принца Персії»: фанати однойменної комп’ютерної гри, любителі фентезі й костюмованих фільмів та шанувальники східної екзотики. Всіх їх об’єднує те, що вони не чекатимуть від кіно сильної фабули, головне для таких глядачів — картинка і якість зйомки. І тут «Принц Персії» може дати фору «Піратам Карибського моря», яких також продюсував Джеррі Брукхаймер.
Сюжет новоспеченої діснеєвської казки — у стилі «1001 ночі». Є добрий цар і його підступний брат Нізам (Бен Кінгслі), який під личиною друга й радника по одному прибирає вінценосних осіб, щоб самому сісти на трон. На заваді йому стає прийомний син царя — принц Дастан (Джейк Джилленхал). Дорогою йому трапляється розумна та красива принцеса (Джемма Артертон), магічні сили (у вигляді Пісків Часу) й вірні друзі (шахрайкуватий шейх та африканський воїн).
На цьому казка у стилі Шахерезади закінчується, і починається хай–тек ХХІ століття. Пригоди й перипетії головних героїв відбуваються на великих швидкостях комп’ютерної гри — перегони на конях, бойові сцени, втечі й навіть залицяння. Все це оздоблене прекрасними дорогими костюмами, казковими містами й пейзажами й приправлене стьобними жартами. Останній прийом, чесно кажучи, дещо дратує: повсякчасне використання в американських блокбастерах робить його банальним й абсурдним.
Чистою, проте без будь–яких претензій на створення характерів, є гра акторів. Джейк Джилленхал усе найкраще залишив у «Горбатій горі». Красуня Джемма Артертон тільки здобуває свої перші перемоги. Винятком хіба що є оскароносний британець Бен Кінгслі, в якого, здається, навіть лисина грає, та Альфред Моліна, чия роль другого плану бере на себе всю увагу глядача. Моліна фігурує в одній із найкумедніших сцен — страусиних перегонах. Він — шейх усіляких харцизяк, такий собі «Робін Гуд» пустелі, який протистоїть податківцям («Податки у нас платять прості бізнесмени») й має слабкість до страусів («Вони схильні до суїцидів, треба слідкувати, щоб не наклав на себе лапи»).
Простий і якісний «Принц Персії» — ідеальна картина для сімейного перегляду. Якщо ви хочете розкрити дитині скарби Сходу, але під казки народів світу вона засинає, голлівудський екшн зробить це за вас.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>