Шановний пане Юрію! Прочитав у одній із газет вашу статтю «Влада темряви». Правдиво і самокритично: «Впала українська держава..., виник російський протекторат Януковича..., провина лягла на всіх нас... за рідне наше зрадництво, ліниво–байдуже малоросійство». А далі — у стилі Яворівського, Поповича, Кравчука, Лук’яненка, Луценка, Лосєва...: «Віктор Ющенко — головний конструктор нашої поразки — роль свою зіграв бездарно, не здійснив необхідних реформ, очікуваних суспільством, і не модернізував державу». А скільки ж вас, підтримуючи Тимошенко, допомагали Путіну боротися проти Ющенка і розколювати Україну? Ви що, не відчували, що Москва, поновивши справу про розбещення хабарами російських генералів, фактично не пустила Прем’єра Тимошенко до Росії влітку 2005 р., і в неї не було іншого виходу, як піти на конфронтацію з Президентом, що вона й зробила, зібравши тоді в ніч із 2 на 3 вересня «таємну» раду з вірними Турчиновим, Томенком, Зінченком і примкнулими Гриценком, Піскуном, Бродським, які цю «таємницю» зразу донесли до Ющенка — Гриценко через посла США, а «хитрий» Піскун — особисто. Провокація вдалася — Тимошенко у відставці, та вже — «воїн світла». Чи забули ви, як повелася Тимошенко після приватної поїздки до Москви, коли прокуратура Росії призупинила кримінальну справу (якою ціною?)? Проаналізуйте: всі її подальші дії були антипрезидентськими, а що підтримані комуністами — і антиукраїнськими.
На останніх виборах Москву влаштовували обоє кандидатів, і при президентові Тимошенко правляча коаліція була б із комуністами, литвинівцями і «тушками» (Стрижак обов’язки знає); Порошенко говорив би те, що Грищенко; Немиря дув би в одну дудку з Рогозіним, а газово–флотська угода (погоджена ще в січні 2009 р.) була б ратифікована цим же парламентом під оплески кравчуків, медведчуків, тарасюків, і Доній був би покаліченим, тільки вже однопартійцями. Рекомендуючи виборцям голосувати за «не підтримую жодного...», Ющенко ще раз підкреслив, що Ю і Я — дві легкі фігури на шахівниці Путіна, який і сьогодні при підтримці пішаків бажає мати ще й підконтрольну опозицію на чолі з Тимошенко. Піскунівці та медведьківці будуть ще не раз відкривати і закривати кримінальні справи щодо Тимошенко, щоб підтримати стрімко падаючий рейтинг «борця за справедливість» — та люди на «макуху» більше не клюють.
Ющенко й сьогодні залишається для московської влади ворогом №1, бо є символом демократії, бо вижив після планового отруєння, бо дійсно обраний не підконтрольними кланами, а українським народом, якому ні разу не зрадив, працюючи п’ять років в агресивно–ворожому, амбітному і корумпованому оточенні.
Відомий і чесний (яка рідкість!) публіцист Анатолій Стріляний у жовтні 2009 р. писав: «Ющенко розумів, що скажуть оці самойлики, які донині ще в більшості. Але він це робив, вважаючи, що якщо не він, то вже ніхто. І це правда».
З повагою за все, що вами написане про Чорнобиль.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
