Президент Німеччини Хорст Келер подав у відставку. Своє рішення глава держави пояснив суперечливим трактуванням його недавнього висловлювання стосовно військової інтервенції в Афганістані. Раніше президента розкритикували за те, що він, нібито всупереч Конституції, заявив, ніби Бундесвер (армію Німеччини) можна використовувати для захисту німецьких економічних інтересів. За словами Келера, такі критичні заяви не мають під собою жодних підстав. «Вони лише свідчать про брак відповідної поваги до найвищої в країні посади», наголосив 67–річний очільник ФРН.
Про те що участь німецьких військовослужбовців у миротворчих місіях доцільна хоча б із точки зору захисту економічних інтересів Німеччини, Келер сказав в одному з інтерв’ю. Ця фраза одразу потрапила під вогонь критики як опозиції, так і правлячого Християнсько–демократичного союзу. І хоча прес–служба президента пізніше розтлумачила, що йшлося винятково про Афганістан, багато хто розцінив висловлювання Келера як «імперіалістичну обмовку».
Колишній голова Міжнародного валютного фонду Хорст Келер був обраний президентом Німеччини 2004 року, а 2009–го його переобрали на другий термін. Попри те що в німецькій конституційній моделі президенту відведено головним чином церемоніальні функції, Келер, з його досвідом фінансиста та економіста, сприяв швидкому, порівняно з іншими європейськими країнами, виходу ФРН з економічно–фінансової кризи. Канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка безуспішно намагалася переконати президента не йти у відставку, заявила, що дуже жалкує з приводу його рішення. «Хорст Келер був президентом людей, громадян і громадянок Німеччини. Ми завжди прекрасно співпрацювали з ним, він був важливим радником, особливо в період економічної і фінансової кризи. Цих порад у майбутньому мені, звісно, не вистачатиме», — наголосила канцлер.
Нового президента до 30 червня має обрати Бундестаг спільно з представниками 16 федеральних земель. Німецькі ЗМІ висувають припущення, що найбільші шанси стати наступником Келера мають два відомі політики від ХДС: чинний міністр фінансів Вольфганг Шойбль та голова Бундестагу Норберт Ламмерт. А доти, згідно з Конституцією, обов’язки глави держави виконуватиме спікер Верхньої палати парламенту Йєнс Бернзен.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
