День народження і смерті

Студент Київського професійно–педагогічного коледжу ім. Макаренка Ігор Індило загинув за невідомих обставин у Шевченківському райуправлінні столичної міліції в ніч на 18 травня, фактично на свій перший дорослий ювілей — хлопцю мало виповнитися 20 років. Утім преса та громадськість дізналися про цей дивний випадок лише наприкінці минулого тижня. До цього часу правоохоронці чомусь замовчували не лише обставини, а й сам факт смерті хлопця, жодного офіційного повідомлення МВС чи столичної міліції про цю НП у відкритих джерелах не було. Тож не дивно, що сюжет ТСН через десять днів після смерті Ігоря мав ефект інформаційної бомби. Уже за кілька днів загибель студента в управлінні міліції набула неабиякого політичного резонансу. Сьогодні відбудуться перші студентські протести проти міліцейського безміру — студенти пройдуть біля Шевченківського райуправління, що по вул. Герцена, 9 із траурними вінками. Подібна акція пройде ще в п’ятнадцяти українських містах. Крім цього, сьогодні о 10–й ранку розпочне пікетування адмінбудівлі міліції Шевченківського району ВО «Свобода» та інші національно–патріотичні організації.

Смерть і політика

Утім однією з перших заявила власну вимогу щодо порушення кримінальної справи у зв’язку зі смертю хлопця та арешту причетних до цього працівників міліції партія «За Україну!». Оскільки на той час речники столичної міліції Києва та МВС дотримувалися лише версії, що студент напився самогону, на ногах не тримався і двічі падав із висоти власного зросту і… забився (в окремих неофіційних коментарях ЗМІ анонімні працівники міліції навіть казали, що хлопець захлинувся блювотинням), партія «За Україну!» вимагала ще й відставки начальника столичної міліції Олексія Крикуна, а від міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова та Генпрокурора Олександра Медведька — узяти нарешті справу під власний контроль.

На той час столична прокуратура лише збиралася завершити належну перевірку за фактом загибелі студента. Важко сказати, яким був би результат цієї перевірки, якби від однокурсників хлопця та його батьків — простих селян із Чернігівщини — про цей випадок не дізналися ЗМІ. Чи порушив би прокурор кримінальну справу? Чи повідомили б про це ЗМІ хоча б кількома сухими реченнями прес–релізу? Адже лише через півтора тижня від смерті Ігоря у прокуратурі Києва наголосили, що її працівники виїжджали на місце одразу після отримання інформації про загибель людини, але оскільки для прийняття рішення про порушення кримінальної справи чи відмови законом відведено 10 діб, ретельно вивчали всі обставини.

Уже наступного дня — минулої п’ятниці — на резонансну подію відреагував віце–прем’єр–міністр Володимир Семиноженко, який доручив міністру внутрішніх справ розібратися з обставинами смерті студента. А вже під вечір прокуратура Шевченківського району Києва таки завершила перевірку і порушила справу за фактом перевищення службових повноважень (ст. 365 КК) працівниками районного управління міліції, де загинув студент. Якщо вину когось із працівників міліції буде доведено, їм загрожує покарання до десяти років позбавлення волі.

Цікаво, що того ж дня справу щодо смерті студента Ігоря Індила взяв під свій особистий контроль Президент Віктор Янукович. За словами заступника глави Адміністрації Президента Ганни Герман в ефірі телеканалу «Інтер», глава держави доручив міністру внутрішніх справ Могильову провести найретельніше розслідування і притягнути винних у цій смерті осіб до суворої відповідальності. Після цього тональність офіційних заяв міліції різко змінилася.

«Мене відсторонили — і правильно зробили!»

По–перше, міністр Могильов негайно відсторонив від виконання службових обов’язків начальника Шевченківського райуправління міліції Петра Мірошниченка, його заступника Ігоря Дратея (у день інциденту був відповідальний за роботу управління), оперативного чергового Олександра Мельника і дільничного інспектора Сергія Приходька (який, власне, і забрав студента до міліції з гуртожитку). МВС призначило власне службове розслідування НП, а на Банковій вивчили свідоцтво про смерть студента. Звідти й дізналися, що його смерть настала «внаслідок перелому кісток черепа, крововиливу під оболонку і тканини головного мозку».

По–друге, вказівку міністра про відсторонення підлеглих на час службового розслідування МВС та досудового слідства прокуратури, виявляється, виконав начальник столичної міліції Олексій Крикун, який лише тепер зустрівся з матір’ю загиблого хлопця. Згорьованій жінці генерал–лейтенант пообіцяв усіляко сприяти з’ясуванню справжніх причин смерті її сина, а також із дозволу прокуратури обіцяв надати потерпілій стороні копії всіх первинних документів справи, у тому числі висновків судово–медичної експертизи. До цього часу батьки Ігоря не мали змоги навіть ознайомитися з цими документами. А розтин сина провели ще до того, як їм повідомили про його смерть. Тіло нібито навіть не дали батькам оглянути у морзі.

«УМ» зв’язалася з відстороненим на час розслідування керманичем Шевченківського райуправління міліції Петром Мірошниченком. Полковник, якого тієї трагічної ночі в управлінні не було, категорично відкидає можливість його дез­інформації підлеглими щодо обставин смерті студента Ігоря Індила. При цьому наполягає, що смерть настала внаслідок падіння, а не побиття. Петро Мірошниченко обурюється, що окремі журналісти перекручують його слова у публікаціях, бо слабо володіють юридичною термінологією. Що цікаво, полковник вважає правильним рішення прокуратури порушити кримінальну справу ( і це при тому, що справу порушено за фактом перевищення службових повноважень працівниками очолюваного ним районного управління міліції!), так само Петро Мірошниченко вважає правомірним і відсторонення його та кількох підлеглих від виконання службових обов’язків.

«Не дивуйтеся! Бо лише коли справу порушено, слідство має всі можливості для встановлення істини в цьому інциденті, — зазначив полковник Мірошниченко у коментарі «УМ». — А без порушеної справи можна провести лише огляд місця події і все. Натомість зараз слідчі мають змогу відтворити події у черговій частині, провести очні ставки, допити — тобто провести відтворення усіх слідчих дій. З’ясувати, наприклад, у земляка загиблого, скільки вони випили того дня — нам він говорив, що йшлося про літр самогону. Розібратися, як студент упав, об що вдарився головою, де лежав, коли «швидку» викликали тощо. І тоді не буде перекручувань, адже судмедекспертами встановлено, що закриту черепно–мозкову травму загиблий отримав унаслідок контакту з тупим предметом — це загальновизнаний термін світовий. От узимку скільки людей падає, б’ється головою об лід і, не приходячи до тями, помирає. Характер травми такий самий!»

ДОВІДКА «УМ»

За розповідями студентів, 17 травня до Ігоря Індила приїхав шкільний друг, вони випили в переддень 20–річчя, а після застілля — близько 20.00 — майбутній іменинник пішов провести земляка з гуртожитку. На вахті хлопці посварилися з охоронцем, а потім ще й із дільничним, який повертався додому. Зав’язалася перепалка, і міліціонер запропонував проїхати до райвідділу. Хлопці погодилися. Ігор самостійно сів до міліцейської автівки. Коли о 21.30 дільничний повернувся в гуртожиток (свідки кажуть, що він буквально прибіг, перевдягнувся і знову зник), викладачі просили міліціонера відпустити хлопця, але інспектор відмовився. Мовляв, Ігор буянив у відділі, тому відпустять його тільки через три доби.

За даними ТСН, тієї трагічної ночі міліція чотири рази викликала «швидку», але забрати хлопця медики відмовилися. Зранку викладачі коледжу вже телефонували батькам, щоб ті приїхали... по тіло свого сина. За словами директора коледжу ім. Макаренка Ольги Щербак, півтора року тому на прохання начальника Шевченківського райуправління міліції, дільничного, який забрав Ігоря, підселили у гуртожиток до студентів для їхнього захисту.

Чимало студентів коледжу, де вчився Ігор Індило, нині відверто говорять пресі, що спочатку міліція тиснула на них, аби вони заявили, нібито «в гуртожитку була п’яна бійка, а Ігор сідав до міліційної машини вже побитий та з проломленою головою». Офіційна ж версія столичної міліції — студента доставили до Шевченківського райуправління міліції за грубе порушення громадського порядку. Мовляв, під час перебування в міліції студентові стало зле і він кілька разів упав, через що одержав черепно–мозкову травму. У міліції наголошують, що «після смерті судова медична експертиза не виявила слідів насильницької смерті, але при цьому констатувала черепно–мозкову травму і крововилив». При цьому в столичному Главку міліції всіляко спростовують інформацію про те, що смерть настала в результаті дій співробітників міліції.