Програма «АнтиоЖИРін»

Кінець весни — золотий час для власників тренажерних залів та масажних салонів, що спеціалізуються на боротьбі з целюлітом. Тимчасові «спортсмени» масово «окуповують» фітнес–клуби й танцювальні та шейпінг–студії, сподіваючись швидко підготувати свої тіла до пляжного сезону. Але найбільші «війни» із зайвими кілограмами точаться зараз на кухнях: наші співвітчизники намагаються стати стрункішими за допомогою різноманітних дієт. Нерідко забуваючи, що харчування — це не жарти, і далеко не всі дієти можна вважати безпечними для здоров’я.

Дієта до реанімації доведе

«Усі модні дієти — високобілкова, кефірна, «кремлівська», дієта Аткінса — ефективні лише в тому випадку, коли людина споживає менше, ніж витрачає за допомогою фізичної активності, — наголошує директор Державного науково–дослідного центру з проблем гігієни харчування Міністерства охорони здоров’я України Олег Швець. — Дієта має бути здоровою: вона повинна містити якомога більше рослинної їжі й обмежену кількість продуктів, насичених жирами, сіллю та цукром. Калорійність цієї дієти має бути нижча, ніж витрата енергії. Тобто треба менше їсти, але більше рухатися».

Утім у гонитві за омріяними параметрами фігури наші співгромадяни (в першу чергу жінки) нерідко вдаються до крайнощів. Місяць на кефірі, три тижні на вареному рисі без солі загрожує серйозними порушеннями обмінних процесів... А буває й таке, що після домашнього «очищення організму» може врятувати лише «швидка». «Голодування з метою схуднення — це просто нісенітниця... Немає жодних підстав, щоб так знущатися над своїм організмом, — критикує Олег Швець. — Якщо дієта збалансована, людина матиме бажану вагу і при цьому збереже нормальне здоров’я. Тому краще не експериментувати зі своїм організмом, а грамотно харчуватися».

Дієтолог стверджує: такі «досліди» можуть запросто пошкодити шлунок та кишечник. Але ж що робити, якщо схуднути треба, а ризикувати здоров’ям не хочеться? У розвинутих країнах таке питання навіть не обговорюється: підбором правильної дієти там займається профільний лікар. У США, наприклад, фахівців із дієтології аж шістдесят тисяч (на 300 з лишком мільйонів населення). У нас таких спеціалістів... сто на всю країну. Проконсультувати всіх охочих вони просто не можуть, тому змушені дистанційно роздавати пацієнтам поради.

Їси раз на день? Жир наросте!

Незважаючи на те, що підбір дієти — справа індивідуальна, до всіх типів харчування в лікарів є одна сувора вимога. «Їжа має бути різноманітною. Це обов’язкова умова для здорового харчування, — каже професор Наталія Харченко. — Можна спробувати монодієту (вона базується на вживанні одного продукту — рису, гречки, картоплі, сиру, яблук тощо), але вдаватися до неї треба лише на короткий термін. Якщо вам постійно хочеться сиру, поїжте його деякий час, але потім змініть на щось інше. А через два–три тижні зможете повернутися до улюбленої страви». На монодієті не можна постійно «сидіти» через те, що організм перенасичується певними речовинами. Відомо: якщо людина зробить аналіз на засвоєння продуктів харчування, виявиться, що організм погано реагує на ті з них, яких останнім часом у раціоні було забагато.

Найоптимальніший варіант дієти, на думку фахівців, — не їсти після шостої вечора, а найбільш калорійну їжу вживати в першій половині дня, бажано до 12—13–ї години. У такому випадку людина встигне витратити отриману з продуктами енергію до вечора). «До шостої години теж треба їсти розумно, з певними обмеженнями, — наголошує Наталія Харченко. — Адже дехто може їсти цілий день, а затулити рота лише рівно о шостій...» Якщо ж годинникова стрілка перевалила за позначку «шість», а голод усе сильніше дає про себе знати, можна дозволити собі невеличку поблажку у вигляді яблука, горнятка чаю тощо.

«Спроба зменшити вагу тіла, вживаючи їжу лише раз на день, буде хибною, — каже Наталія Харченко, коментуючи ще один спосіб худнення. — Людський організм розумний: він не знає, коли його наступний раз погодують, тому завжди відкладає «запаси». Навіть тоді, коли харчується раз на день, він «запасається» зі страху: хтозна, можливо, ще добу не годуватимуть. А коли ви харчуєтеся три–чотири рази на добу, але потрошку, організм засвоює рівно стільки, скільки треба».

Дефіцит на волокна

Лікарі радять приділяти особливу увагу харчуванню всім українцям — навіть тим, які радіють зображенню у дзеркалі й не намагаються схуднути. Нині головним рушієм людського здоров’я вважають не вітаміни, а харчові волокна, які містяться у фруктах та овочах. «Вони доступні для усіх людей, адже однаково корисні і у свіжому вигляді, і у замороженому, і у консервованому. Будь–яка людина, незалежно від статку, може споживати харчові волокна. Проте наші співгромадяни чомусь вживають їх катастрофічно мало», — розводить руками Олег Швець. Він вважає, що нам слід брати приклад із Великої Британії, яка витрачає 1 мільярд доларів на рік на пропагування правильного харчування. На англійських телеканалах часто транслюють відповідні рекламні ролики, один із яких навіть закликає людей їсти протягом дня мінімум п’ять порцій овочів чи фруктів.

«Щоденно людина має вживати 3–5 порцій овочів, 2–3 порції фруктів. Найменше треба вживати солодощів та жирів, — підтримує Наталія Харченко. — Шкода, що культура харчування наших співвітчизників перебуває на дуже невисокому рівні. У школі нас вчать фізичній культурі, але ніхто й ніколи не розповідає, як правильно харчуватися. Ми не знаємо, які продукти слід вживати, а інколи навіть знаючи, не робимо так, як треба». Між знанням та вчинками, стверджує фахівець, існує дуже велика гора, яку ми не можемо «подолати» через свої лінощі.

«Українські мами водять своїх дітей святкувати дні народження до фаст–фудів. Але ж це нонсенс, у ресторанах швидкого харчування не може бути корисної їжі! — каже гастроентеролог. — Невже жінкам ліньки приготувати домашню їжу, не вистачає на це грошей чи часу?.. Дітей просто «підсаджують» на смакові добавки, наче на голку...»

Харчування по–українськи

Нещодавно вітчизняні гастроентерологи та дієтологи провели масштабне дослідження харчування українців. Тепер спеціалісти заявляють, що знають про наповнення наших тарілок геть усе. В українського харчування є три особливості, і перша з них — це вживання занадто калорійної їжі. Цю тенденцію лікарі помічають не лише у нас, а й по всьому світу. «Ми часто думаємо, що головне — насититися. Недарма хворобою цивілізації — такою собі платнею за надмір задоволень — стало ожиріння, — коментує Наталія Харченко. — Надлишкова вага стає ґрунтом для різноманітних захворювань: гіпертонії, інфаркту, ураження судин мозку, атеро­склерозу тощо».

Друга особливість нашого харчування — це нестача біологічно активних речовин. «Ми їмо багато, але харчі — порожні. Наїдаємося жиром та солодощами, а біологічно активні речовини, які містяться в овочах та фруктах, ігноруємо. Ми чомусь відмовилися від таких простих продуктів, як квашена капуста. А це, між іншим, неперевершене джерело вітаміну С та клітковини», — каже пані Харченко й наголошує: капуста має бути квашена з осені, а не маринована оцтом.

Третя особливість — у нашому харчуванні дуже мало молокопродуктів та білку. Зараз українці вживають на 37% менше молочних продуктів, ніж 1990–го року. «Білок — це наш імунітет, адже за його допомогою відновлюються тканини. Треба їсти більше яєць, риби та нежирного м’яса. Не варто боятися їсти яйця через високий вміст у них холестерину: найбільш загрозливий не той холестерин, який ми їмо, а той, який синтезується у печінці», — каже головний гастроентеролог МОЗ.

оМЕГА– жирний «коктейль» для здоров’я

До морепродуктів, які останнім часом полюбили українці, лікарі ставляться з підозрою: «чистих» креветок та мідій на всіх не вистачає, тож їх вирощують у штучних водоймах. Тож «фарширують» їх антибіотиками, аби не хворіли. Тому фахівці наголошують: рибу їсти треба (бажано двічі–тричі на тиждень), але суші та креветки — не варто, це не зовсім здорова їжа. Крім того, вона не «місцева», а харчуватися треба тими продуктами, які властиві нашому регіону.

Ще одне «модне віяння», яке припало до душі (а головне — до шлунка) наших співвітчизників — це оливкова олія. Купити цей недешевий продукт намагаються навіть ті, хто для цього вимушений заощаджувати гроші. Проте й ця «тенденція» викликає скепсис у спеціалістів із харчування: вони стверджують, що від однієї лише оливкової олії ми отримуємо мало корисних жирів. «Одна олія містить Омега–6, друга — Омега–9, третя — Омега–3... Людському організму потрібна суміш з різних олій, причому не більше двох столових ложок на день», — каже Наталія Харченко. За її словами, найкраще купити кілька видів олій та поєднати їх в одній посудині. Принаймні від такого «міксу» організмові перепаде більше корисних жирів.

ВАЖЛИВО!

Людям, які хочуть позбутися зайвої ваги, треба знати: в усіх дієтах, якими би досконалими вони не були, є загальна проблема. Коли людина худне, вона втрачає спершу рідину та м’язову тканину, і лише потім — жирову. А коли тіло починає повертатися до початкової ваги, у першу чергу «обростає» жировою тканиною. «Такі коливання можуть бути більш небезпечні для організму, аніж невеликий надлишок ваги. Тому краще «скидати» не більш як 200 грамів у місяць», — каже головний гастроентеролог Міністерства охорони здоров’я України Наталія Харченко.

ДО РЕЧІ

Всесвітня організація охорони здоров’я визнала неадекватним харчування більш як 70% людей на землі. Близько 10% населення Європи не отримують необхідної кількості поживних речовин при надмірному за енергоцінністю харчуванні.