Сад на мільйон доларів

22 вересня один із найбільших ботанічних садів Європи відзначатиме солідний ювілей, а святкувати просто соромно: стежки, лавки, клумби — все потребує оновлення. Навіть фонтан, яким у сімдесяті роки минулого століття так пишалися працівники ботсаду, зараз більше схожий на болото.

Попри все, до свята готуються з великим ентузіазмом. Зокрема, керівництво ботсаду планує відновити розарій, який заклали ще півсторіччя тому. Колекція троянд потребує систематичного оновлення та поповнення. Цього разу «до прекрасного» долучились і безпосередньо представники мас–медіа, на власні очі спостерігаючи за процесом засадження клумби парфумерними трояндами французької колекції і навіть допомагаючи працівникам парку. Ціна одного такого кущика — 100 гривень. Опісля візьмуться за «Красний двір». З 1070–го року на мисі Чайки, де він розташований, була заміська резиденція князя Всеволода Ярославича — сина Ярослава Мудрого і батька Володимира Мономаха. Тож тут планують поставити дерев’яний частокіл з оглядовими бійницями, побудувати двоповерхову оглядову вежу і навіть висадити рослини часів Київської Русі. А на «десерт» — відновлення старовинного джерела, на цілющі води якого здавна сходилися з усієї України.

Плани наполеонівські, однак, як писав Євген Чекаленко, країну треба любити не до глибини душі, а до глибини кишені. Співробітники ботанічного саду свято вірять у фінансову підтримку меценатів та бізнес–структур, бо від держави чекати грошей — як з моря погоди. Для остаточної реставрації та реалізації проектів, що планувались упродовж десятків років, керівництво просило в держави 23 мільйони гривень. Утім Верховна Рада тільки й спромоглася прийняти постанову «Про відзначення 75–річчя від часу заснування Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка» — на тому все й закінчилося. Директор ботанічного саду Наталія Заіменко скаржиться: «Ми не отримали жодної копійки».

Керівник проекту реставрації ботсаду Костянтин Корнілов у коментарі «УМ» розповів, що всі благодійні внески контролюватиме новостворений орган — «Медіа–рада», у компетенції якої і буде прийняття рішень про напрями використання залучених коштів: «Цей контролюючий орган не буде тимчасовим, він перспективний. Ми хочемо, щоб до його складу входили представники ЗМІ». Костянтин Корнілов переконаний: якщо ці проекти стануть успішними, далі можна взятись і за Японський сад, і за силу–силенну інших ідей, щоб Ботанічний сад ім. Гришка гідно виглядав на європейському рівні.

Ірена ТИМОТІЄВИЧ