Хід бульдозером
Про те, що парк імені Горького (одне з найпопулярніших місць відпочинку харків’ян) може перетнути автомагістраль, чиновники повідомляли ще два роки тому. Але тоді під тиском громадськості та фахівців, які без великого ентузіазму коментували кінцевий результат такої транспортної розв’язки у центрі мегаполісу, від вирубки дерев відмовилися.
А минулого тижня мерія таки прийняла рішення про початок підготовки просіки під автомагістраль.
Аби захистити дерева, люди почали шикуватися навколо зелених насаджень живим ланцюгом і фактично власними тілами прикривали дуби та сосни від гострого леза бензопилки. Так виникла сутичка, після якої четверо чоловіків потрапили до міліції. Серед них — лише представники громадських організацій і жодного лісоруба. Активістам інкримінують дрібне хуліганство, й днями над ними буде суд. Водночас захисники лісу не можуть домогтися розгляду свого позову, яким намагаються відмінити скандальні рішення депутатів та чиновників. «Ми ще 21 травня подали позовну заяву до Дзержинського суду про призупинення дії рішення міськвиконкому, — каже голова громадської організації «Ми — харків’яни» Юрій Кальченко. — Ми сподівалися, що через резонансність ситуації суд розгляне її впродовж кількох годин і прийме рішення. Але, як з’ясувалося, наша заява ще навіть з канцелярії не вийшла! Тобто ніхто її розглядати і не збирається. Як арештовувати людей, що намагаються захистити нашу спільну комунальну власність, так швиденько відкривають провадження у справі, а той блискавично виносить вердикт. А як зупинити рішення міськвиконкому, аби перевірити, що ж насправді у парку відбувається, так часу одразу бракує».
До речі, Юрій Кальченко та його колега юрист Євген Соловйов після сутички з лісорубами потрапили до лікарні. У поєдинку, де п’ятеро напали на двох (тоді ще рух «спротиву» тільки починався і людей було мало), на захисників зелених насаджень робітники пішли з дубцями та бензопилками. За словами пана Кальченка, він дивом вивернувся від товстої палиці зрубаного дерева, якою замахнувся на нього добряче сп’янілий чолов’яга. Але натомість одразу отримав два удари кулаком у голову. Євген Соловйов постраждав ще більше. Його фото з гематомою під оком та закривавленим обличчям облетіло всі інформаційні сайти.
На шостий день протистояння сталася ще неймовірніша історія. Близько четвертої ранку робітники прийшли рубати дерева у супроводі численного загону міліціонерів. Активісти кажуть, що правоохоронців було не менше сотні. Під їхнім пильним наглядом лісоруби включили свої бензопилки. А коли два десятки захисників парку, що ночували біля вирубаної просіки у наметах, кинулися прикривати собою дерева, люди у погонах силою відкидали їх у бік. За словами очевидців, один з активістів, збитий ударом міліціонера, упав обличчям просто на пеньок. Йому довелося викликати «швидку».
Протистояння тривало недовго, бо на місце НП почали прибувати ще учасники «Зеленого фронту» — тепер у Харкові парк Горького називають саме так. Лісоруби під їхнім тиском змушені були піти геть, хоча й встигли зрубати не одне дерево. До речі, кількість згублених дубів та сосен уже давно перевищила цифру, заявлену чиновниками мерії. За словами юриста екогрупи «Печеніги» Олексія Ведмедського, кілька днів тому захисники парку порахували всі свіжі пеньки. Їх було 576, тоді як міськвиконком своїм рішенням дозволив зрубати лише 503 дерева. Але оскільки лісоруби працювали й далі, а під вирубку відмітили ще 150 дубів та сосен, то кінцеві втрати зеленого фонду, ймовірно, у рази перевищить ті, що визначені чиновницьким циркуляром. На думку Олексія Ведмедського, вітчизняні та міжнародні екологічні правові акти, визнані й Україною, унеможливлюють подібне поводження із зеленим фондом, тому поведінка чиновників, правоохоронців та наглядових природоохоронних служб не вписується в жодне уявлення про державний захист власності територіальної громади. «Для того щоб почати таку масштабну вирубку, потрібна велика кількість документів, починаючи від проведення державної екологічної експертизи та проекту оцінки впливу на довкілля і завершуючи кінцевим перерахунком зрубаних дерев, — каже він. — Кожне дерево треба врахувати, переписати, перевірити. У нас же все поставлено на конвеєр, і ніхто нічого не рахує. Більше того, за лісорубами йдуть бульдозери й корчують пеньки. Щоб не можна було підрахувати».
Правоохоронці, які, по ідеї, повинні були якнайшвидше розібратися у правових тонкощах цього конфлікту, але натомість фактично наступом пішли на представників територіальної громади, пояснили свої дії доволі своєрідно. «Ніхто нікого не бив, — прокоментував ситуацію заступник начальника Дзержинського райвідділу міліції міста Вадим Шкуропатський. — Ми зупиняли людей, аби вони не лізли під техніку, що працювала». А як же в такому разі бути з нереалізованим правом на протест, що виник під впливом небажання влади рахуватися з думкою територіальної громади? У відповідь — мовчання...
Пеньки на згадку
Чиновники мерії стверджують, що лісорубів заслали до рекреаційної зони з пилками та бульдозером лише після того, як отримали дозвіл усіх необхідних служб. Але представники громадських організацій мають із цього приводу протилежну думку. За їхніми словами, управлінці з депутатами не спитали дозволу на знищення сотень дерев у головного власника зеленого масиву — громади міста, а тому всі крапки над «і» у цьому протистоянні можуть розставити тільки громадські слухання. До того часу вирубку зелених насаджень, переконані активісти, слід вважати незаконною. Наразі в Харкові активно збирають підписи за проведення таких слухань, тому було б доречно, вважають захисники парку, аби до завершення процедури у місті було оголошено мораторій на будь–яку вирубку. «Існує низка законів України, а також ратифікована Верховною Радою конвенція, що передбачає узгодження таких дій із територіальною громадою, — коментує позицію громадських організацій один з учасників акції Марк Зобов. — А якщо такого узгодження немає, то це вже пряме порушення закону. Це наш парк. Це ми тут відпочиваємо. А зараз на догоду чиїмось інтересам прорубується дорога. Там буде створюватися відповідна інфраструктура і парк у своєму теперішньому вигляді перестане існувати».
Вирубана по живому просіка, можливо, і не викликала б такого бурхливого спротиву в харків’ян, якби була нині єдиним «Зеленим фронтом» міста. Але оскільки список тихцем спаплюжених парків зростає з неймовірною швидкістю, нова просіка під автомагістраль стала просто останньою краплею у переповненій чаші терпіння. У результаті захисники парку імені Артема, «Зустріч», парку в районі ХТЗ, саду імені Шевченка, Лісопарку приєдналися до поборників збереження парку імені Горького, бо у них одна біда. «Нам, жителям міста, потрібні зони відпочинку і чисте повітря, — пояснюють вони свою позицію у спільному зверненні до городян. — А чиновникам — можливість роздерибанити кілька десятків мільйонів гривень, спрямованих на будівництво нової траси. А також нові ділянки під котеджі, VIP–клуби та розважальні центри, що виростають на місці зрубаних вікових дубів. І це тоді як у Харкові й досі не затверджені кордони зелених зон. Навіть у парку Горького».
Тим часом захисники парку повідомляють пресі про те, що міліція вже готова силою знести розбите біля просіки наметове містечко. У відповідь активісти залізли за допомогою альпіністів на верхівки дерев у надії, що принаймні тепер їх ніхто не дістане. А дуби з людьми на гіллі, сподіваються, не чіпатимуть...
А ТИМ ЧАСОМ...
Екскаватором на людей
Учора в парку ім. Горького постраждало ще двоє активістів. Як повідомляє екологічна група «Печеніги», у четвер уранці на територію вирубки заїхав екскаватор. Він зупинився перед людьми, які перебували в парку, підняв ківш і різко опустив його на ноги двом людям. Екскаваторник підняв ківш і звільнив ноги постраждалих, за повідомленнями очевидців, тільки через 3–4 хвилини. Травмованих людей забрала викликана на місце пригоди «швидка». Водій екскаватора з місця події втік.