Уже кілька днів 83–річна Ядвіга Качинська не чекає побачити на порозі своєї лікарняної палати молодшого сина Леха. Це раніше вона, перебуваючи між життям і смертю у відділенні кардіології варшавського Військового інституту медицини, часом марила, приймаючи за Леха свого старшого (хай і на якихось півгодини) сина Ярослава. За всі 60 років, відколи акушерка, прийнявши пологи, показала їй двох майже ідентичних на вигляд малюків, пані Ядвіга жодного разу не сплутала своїх таких насправді різних близнюків, які здавалися однаковими тільки стороннім. Та в критичному стані мозок відмовлявся повірити в те, що вже кілька тижнів Лех не приходить відвідати хвору матір.
«Я не Лешек, мамо», — ледве стримуючи сльози, відповідав Ярослав, розповідаючи чергову «переконливу» історію про те, чому заклопотаний державними справами президент Качинський не може знайти й хвилини на візит до найдорожчої людини. Лікарі заборонили йому хвилювати важко хвору, і майже півтора місяця після загибелі Леха Качинського в авіакатастрофі під Смоленськом його мама не знала про загибель сина. Але брехати з кожним днем ставало дедалі важче: «Я більше не можу вдавати, що нічого не відбулося. Найближчими днями я змушений буду розповісти мамі всю правду. Я дуже цього боюся...» — зізнавався журналістам лідер політичної партії «Право і справедливість», кандидат у президенти на місце загиблого брата Ярослав Качинський.
Кілька днів тому, коли лікарі підтвердили, що хоч фізично пані Ядвіга ще залишається дуже слабкою, психічно її стан фактично повернувся до нормального, Ярек зібрався із силами і сказав матері, що тепер у неї є тільки один син. Пресі про це повідомила голова виборчого штабу лідера «ПіС» Ельжбета Якубяк, зауваживши: «Пані Ядвіга — сильна жінка і, сподіваюся, знайде в собі сили, аби витримати цю новину й підтримати Ярослава».
А всім рідним та однодумцям Качинських тепер треба знайти в собі сили, щоб витримати ще одну новину: Польща фактично визнала, що в катастрофі президентського Ту–154, який 10 квітня розбився при посадці під Смоленськом, винні не жахливий технічний стан тамтешнього аеропорту, не помилки непідготовлених російських диспетчерів або чийсь злий намір, а... неналежна професійна підготовленість польських пілотів.
«Пілоти проігнорували всі попередження автоматичної системи літака про небезпеку і пішли на надмірний ризик. Чому? Бо таким був рівень їхньої підготовки», — заявив польський експерт Едмунд Кліх, акредитований при Міждержавному (а де–факто — російському) авіаційному комітеті (МАК), який займається розшифровуванням «чорних скриньок» із загиблого літака. Послухавши записи бортових самописців, Кліх зробив висновок, що пілоти президентського борту 101, підійшовши до так званої «точки ухвалення рішення», вирішили сідати. Хоча смоленський аеропорт не обладнаний системою наведення для «сліпої» посадки, тому, не бачачи посадкової смуги в умовах сильного туману, пілоти не мали права приземлятися.
Як зазначає газета «Жеч Посполита», насправді розслідування катастрофи в катинському лісі ще не завершено — поки що МАК лише оприлюднив рапорт за результатами розшифрування першого самописця. Але за словами пана Кліха, «маючи сиве волосся», він бере відповідальність за такі заяви на себе, бо «громадськість має бути поінформована». Також зі слів Кліха випливає, що значна частка провини за загибель 96 пасажирів «тушки» лежить і на головнокомандувачі ВПС Польщі Анджеєві Бласіку, який у момент приземлення перебував у кабіні пілотів та давав їм якісь вказівки.
Нагадаємо, за повідомленнями зі стану «розшифрувальників», у кабіну також заходила ще одна стороння людина, але її особу поки що напевне не встановлено.
Зрозуміло, що такий висновок багато кому дуже зручний: і російській стороні, з якої відтак знімаються всі обвинувачення, і нинішній польській владі, яка ладна забути не лише про другу, а й про першу Катинь заради палкої «мир–дружба–жуйки» з Москвою. Польські ЗМІ вже пістрявіють коментарями про те, що система підготовки пілотів у країні взагалі нікудишня, «самі винні» тощо. При цьому жодних матеріалів щодо цієї катастрофи, окрім 96 запаяних цинкових трун, до Польщі так і не надійшло — все досі перебуває в Москві. До речі, навіть там усі записи «чорних скриньок» досі не розшифровано — вони виявилися значно гіршої якості, ніж очікувалося. І поки не оприлюднено всі висновки розслідування з обох боків, підбивати будь–які підсумки рано.
Та оскільки оцінки вже лунають, і то вельми однозначні, у польському суспільстві навколо них спалахнула дискусія. Обурений виступами Кліха міністр внутрішніх справ Єжи Міллер зауважив, що пану Едуарду «заманулося медійної слави». А льотчики обурено стали на захист своїх покійних колег із борту 101. Пілот польського урядового літака Як–40, який приземлився в тому самому смоленському аеропорту за 79 хвилин до катастрофи Ту–154, заявив, що екіпаж «тушки» не намагався посадити машину в умовах сильного туману, а лише перевіряв можливості посадки.
«Із рапорту МАК випливає, що військовий пілот летів стрімголов, усупереч усім правилам безпеки, піддаючи ризику своє життя та життя пасажирів. Тепер на нашу частину навісять ярлик безумців. Але капітан (президентського літака) Аркадіуш Протасюк був найбільш спокійною і врівноваженою людиною на світі, він ніколи б не зробив нічого всупереч процедурі!» — цитує неназваного льотчика із 36–го спеціального полку транспортної авіації «Газета виборча».
«Росіяни повідомили, якою була видимість (під час заходу Ту–154 на посадку). Але не кажуть про те, яку інформацію про атмосферний тиск вони передали екіпажу «Туполєва», — наголошує колишній військовий льотчик Міхал Фішер, колега загиблого генерала Бласіка. — А це ключ до відповіді на запитання, чому вони були так низько, адже саме на основі інформації про тиск пілот налаштовує прилади, які визначають висоту під час заходу машини на посадку». Тобто якщо надані диспетчерами дані мали бодай незначну похибку, екіпаж не знав точної висоти, на якій перебуває літак.
Щодо присутності командувача ВПС у кабіні, то, за словами Фішера, «якби генерал Бласік за таких обставин щось і наказав пілотам — то це за жодних обставин не сідати у Смоленську. Шкода, що він цього не зробив».
Поки Польща розгублено розмірковує над тим, кому вірити (і кого обирати на президентських виборах 20 червня), група російських дисидентів опублікувала в газеті «Жеч Посполита» відкритий лист до польського керівництва. Підписанти — відомі критики Кремля Олександр Бондарьов, Володимир Буковський, Віктор Фейнберг, Наталія Горбаневська та Андрій Ілларіонов — закликають Варшаву не довіряти російській стороні одноосібне розслідування обставин авіакатастрофи під Смоленськом. На їхню думку, Польща, надавши таке право Росії, показала, що їй важливіше налагодити відносини з Москвою, ніж дізнатися всю правду про «одну з найстрашніших національних трагедій».
«Складається враження, що, тоді як російська влада не зацікавлена у з’ясуванні всіх причин катастрофи, польська влада заявляє про повну «відкритість» російської сторони, фактично нічого від неї не вимагаючи і терпляче очікуючи, поки з Москви пришлють давно обіцяні матеріали. Здається, польські друзі виявляють деяку наївність, забуваючи, що інтереси нинішнього російського керівництва і народів сусідніх із Росією держав не збігаються», — наголошують автори листа. І висловлюють занепокоєння тим, що «в таких умовах незалежність Польщі й сьогодні, й завтра може опинитися під серйозною загрозою».
«Ми сподіваємося, що громадяни Польщі, які цінують свободу своєї країни, зуміють її захистити. У тому числі — й біля виборчих урн».
Нагадаємо, нині при владі фактично перебуває партія «Громадянська платформа», яка тяжіє до Кремля — її лідер Дональд Туск очолює уряд, а маршалок Сейму від «ГП» Броніслав Коморовський після загибелі Леха Качинського виконує обов’язки президента. І саме він, згідно з соціологічними опитуваннями, поки що є лідером президентських перегонів, випереджаючи Ярослава Качинського.
Усі звинувачення в наївності й тим паче заангажованості прем’єр–міністр Туск категорично відкидає. І запевняє, що незабаром Польща отримає документи, які стосуються розслідування «Другої Катинської трагедії», — тоді й робитиме та оприлюднюватиме свої висновки.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
