Традиційно під кінець сезону продюсери везуть на оглядини до Києва вистави російського виробництва. Фаворитом цьогорічного вояжу точно буде Театр ім. Вахтангова, який 2 та 3 червня на франківській сцені зіграє свого «Дядю Ваню». Прем’єра цієї вистави у постановці Рімаса Тумінаса відбулася 2 вересня минулого року. І з того часу потік компліментарної критики на адресу «Дяді Вані» не те що не вщухає за строком давності, а, схоже, навіть посилюється. «Розумна», «витончена», «нервова», «чуттєва», «яскрава», «людяна», «оригінальна», «особиста» — начитавшись таких епітетів, можна зробити висновок, що до нас привезуть ідеальну виставу.
Афіша з прізвищами акторів лише підсилює цю думку. Дядя Ваня — Сергій Маковецький, професор Серебряков — Володимир Симонов, нянька Марина — Галина Коновалова (старійшина театру, їй уже за 90), доктор Астров — Володимир Вдовиченков, Войницька — Людмила Максакова... З такими акторами історію, що закінчується словами про небо в алмазах, можна проживати знову і знову, а тумінасівський «хронометраж» у три з гаком години прогнозовано захочеться відмотати назад...
До речі, робота над «Дядею Ванею» в Театрі імені Вахтангова починалася зі скандалу — група акторів намагалася виставити за двері театру його нового «худрука» Рімаса Тумінаса. Після тріумфальної прем’єри ця прикра подробиця з життя майстра Тумінаса виглядає просто непорозумінням, яке вирішилося саме так, як і мало вирішитися.