«Одеська Катинь»

Останки 1086 одеситів, репресованих і розстріляних у 30–ті роки, чекають перезахоронення на території Одеського аеропорту. Голова Одеської організації Всеукраїнського товариства політичних в’язнів–репресованих Павло Отченашенко неодноразово звертався до органів влади з проханням «виділити кошти на завершення ексгумації, розпочатої фахівцями підприємства «Меморіали України». Однак поки що більшість викопаних із землі фрагментів жертв сталінських репресій гниє на складі одного з місцевих підприємців у китайських контейнерах для транспортування товарів, бо в держави, твердять чиновники, не вистачає коштів на ексгумацію... «Як свідчать місцеві старожили, по ночах тоді розстрілювали стільки людей, — каже пан Отченашенко, — що вранці бачили потоки крові. І репресії не закінчаться доти, доки не буде поховано та встановлено ім’я останнього зі страчених комуністичним режимом».

І хоча міська влада Одеси вже виділила місце для перепоховання на Західному кладовищі, родичі репресованих наполягають, що останки жертв репресій мають упокоїтися на тому ж місці, де відбувалися нічні розстріли і яке вже назвали «одеською Катинню». Там же вимагають встановити і Меморіал пам’яті жертв комуністичних репресій. Та, схоже, чути їхні вимоги теперішня влада і Віктор Янукович, який у передвиборчу кампанію клятвенно обіцяв громадянам «почую кожного», не бажають.

Натомість місцеві ветерани НКВС–МДБ, котрі й чинили жорстокі репресії над земляками, та їхні нащадки і однодумці розгорнули широку агітаційну кампанію за спорудження в Одесі до кінця поточного року пам’ятника Сталіну—Жукову—Малиновському. І коштів в одеських, як і запорізьких сталіністів, на зведення монумента вистачає. Сьогодні, до речі, намічено проведення акції нащадків сталіністів у центрі Одеси на підтримку спорудження цього монумента. Організовують її активісти молодіжного руху «Сталін в Одєссє».