А сонце ж припікає!

26.05.2010
А сонце ж припікає!

В Україні теплішає, і пеліканам це подобається.

Від травня 1855 року веде лік свого трудового стажу Центральна геофізична обсерваторія (ЦГО), яка нині підпорядкована Міністерству з питань надзвичайних ситуацій України. Саме 155 років тому було засновано метеорологічну обсерваторію при Київському університеті (на той час святого Володимира), яка, зрештою, перетворилася на багатофункціональну установу з вивчення стану довкілля. На додаток до традиційних метеорологічних спостережень з’явилися ще й гідрологічні, а також за забрудненням повітря, води, ґрунтів — увесь обсяг роботи годі перелічити.

Нині в архівах ЦГО близько 160 тисяч одиниць зберігань. Це фоліанти по кількасот сторінок, в яких зібрано відомості про стан довкілля в Україні.

Цей весь інформаційний скарб дбайливо зберігається і дає змогу відповісти на широкий спектр питань. Ось деякі з них: наскільки змінився клімат в Україні; коли на Дніпрі сталася найбільша повінь; в якому місті найзабрудненіше повітря; яка річка чиста, а яка брудна?

 

Тепло, ще тепліше

Архіви обсерваторії зафіксували, що у нас зміни клімату справді спостерігаються: за останні 120 років — відколи спостереження набули детальності — середня річна температура в Україні підвищилася приблизно на півтора градуса, а в січні–лютому — навіть на два. Певною мірою таке підвищення температури можна розглядати як переміщення території країни на 200—300 кілометрів на південь. Отже, нині клімат у Києві є навіть теплішим, ніж на початку спостережень він був в Умані, яка розташована за 210 км прямо на південь від Києва.

Про потепління свідчить і той факт, що останнім часом температура в окремі дні досить часто перевищує ту, що спостерігалася в минулому. Це стосується й років — 2007–й виявився найтеплішим за весь період спостережень. Власне, значно теплішими за норму були і 2008, і 2009 роки.

У свою чергу, кліматичні зміни спричинили чимало інших: водного режиму річок, глибини промерзання ґрунту тощо. Вони ж вплинули на стан рослинного і тваринного світу. Тож нині на Чорноморському узбережжі України мало не звичними стали пелікани та інші представники теплих країн. До слова, вони вже прилетіли в Україну і їх чисельність обраховують кількома тисячами.

Плюс — мінус 41

Архівні дані геофізичної обсерваторії дають можливість встановити, якою була погода в конкретний день місяця. Певною мірою це має й історичний інтерес. Так, у Галузевому державному архіві гідрометслужби, що входить до складу ЦГО, зберігаються документи, датовані першими роками XIX століття. Із цих матеріалів можна довідатися, що дуже холодним в Україні видався січень 1813 року. Тоді неодноразово температура повітря в Києві опускалася до мінус 20 градусів. Тож звиклій до тепла французькій армії під час свого історичного походу на Москву просто не пощастило — більшість вояків так і не побачила батьківщину. Власне, те саме можна сказати і про німецьку навалу. Січень 1942–го в Києві й на прилеглих обширах виявився найхолоднішим за весь період спостережень, починаючи з 1812 року.

Архівні дані свідчать про те, що найспекотнішим у Києві виявився день 30 липня 1936 року — тоді температура сягнула 39,4 градуса. Що ж до всієї України, то тут абсолютний максимум є таким — 41,3 градуса. Цю температуру зафіксували на метеостанції Вознесенськ Миколаївської області не так давно — 20 і 21 липня 2007 р. У свою чергу, абсолютний мінімум у Києві (мінус 32,9 градуса) зафіксовано 11 січня 1950–го. Абсолютний мінімум по Україні становить мінус 41,9 градуса. До такого справді сибірського морозу опустилася температура 8 січня 1935–го на метеостанції Луганськ. Що ж до снігу, то рекордної висоти — 352 см (!) — він досяг 25 березня 2006–го на метеостанції Пожежевська, що розташована схилі гори Говерла.

А ще в архіві можна віднайти факти того, хто і коли виконував спостереження. Так, на деяких бланках можна знайти підпис В’ячеслава Чорновола — був час, коли він працював спостережником на згаданій карпатській метеостанції. Можна припустити, що теплішого місця для нього просто не знайшлося...

Що з неба впало?

Відомості щодо стану довкілля потрібні багатьом відом­ствам. Зокрема вони слугують основою Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища, яку щороку готує відповідне відом­ство. Буває й так, що запит про стан навколишнього середовища просить надати суд, і зміст відомостей дає змогу встановити, чи справді мало місце якесь стихійне явище.

З–поміж усіх спостережень варті також уваги аерологічні, а саме — висотне зондування атмосфери. Щодоби з майданчика, розташованого на проспекті Науки в Києві, запускають у небо радіозонд. Повітряна куля об’ємом кілька кубометрів піднімає радіозонд (його вага — 400 г) на висоту 24–25 км. Віднести його може на 100—150 км убік, і де він упаде, ніхто не знає. Приміром, недавно — 15 травня — радіозонд упав на території президентської резиденції у Межигір’ї — звідтіль навіть пролунав дзвоник — висловили здивування від знахідки.

Отримана інформація знаходить оперативне використання, у першу чергу — для прогнозу погоди. А потім відомості потрапляють на безстрокове зберігання.

Те, про що ми розповіли, переконує: Центральна геофізична обсерваторія є скарбницею даних, і при бажанні їх можна легко отримати. Для цього, зокрема, можна звернутися на веб–сайт установи: www.cgo.kiev. ua. Тут можна, зокрема, довідатися, якими вранці були рівень і температура води у Дніпрі (між іншим, вона вже перевищила 19 градусів). При потребі установу легко знайти. Для цього в Києві потрібно приїхати на проспект Науки та вийти на зупинці «Гідрометеорологічна»...

Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ,
доктор географічних наук

 

ДО РЕЧІ

Зимові й літні президенти

Погортавши фоліанти архівів, можна встановити і те, якою була погода в особливі дні, зокрема у чийсь день народження. Поцікавимося, наприклад, про те, якою була погода в день народження президентів України.

Перший Президент України — Леонід Кравчук — народився 10 січня 1934 року в с. Великий Житин Волинського воєводства Польщі (згадаймо, що до 1939 р. Західна Україна належала цій державі). За даними розташованої неподалік метеостанції Шепетівка, погодні умови на батьківщині Президента були такими: середня добова температура повітря становила мінус 1,7 градуса, відносна вологість повітря — 91%, атмосферний тиск — 746 мм ртутного стовпчика, хмарність — 10 балів (суцільна хмарність). На той час землю вкривав досить товстий шар снігового покриву — 33 см. Власне, і в день народження Леоніда Макаровича йшов невеликий сніг.

Наступний Президент України — Леонід Кучма — народився 9 серпня 1938 року в с. Чайкине на Новгород–Сіверщині. За даними метеостанції Покошичі, погодні умови того дня були такими: середня температура повітря — 20,6 градуса, відносна вологість повітря — 70 %, атмосферний тиск — 748 мм ртутного стовпчика, хмарність — 3 бали. Опадів не було. Слабкий вітер дув із південного сходу.

Третій Президент України — Віктор Ющенко — народився 23 лютого 1954 року в с. Хоружівка Недригайлівського району Сумської області. За даними найближчої метеостанції Ромни, погодні умови на батьківщині Віктора Андрійовича були такими: середня температура повітря — мінус 11,6 градуса, відносна вологість повітря — 77 %, атмосферний тиск — 760 мм ртутного стовпчика, хмарність — 9 балів. Опадів не було. Висота снігового покриву становила 23 см. Вітер — північно–східний, середньої швидкості 5 м/с.

Четвертий Президент України — Віктор Янукович — народився у місті, а саме — в Єнакієвому Донецької області. Це сталося майже 60 років тому — 9 липня 1950 року. Того дня погодні умови, за даними найближчої метеостанції Дебальцево, були такими: середня температура повітря — 21,4 градуса, відносна вологість — 73%, атмосферний тиск — 725 мм ртутного стовпчика, хмарність — 8 балів (значна). Того дня кілька разів ішов дощ (зокрема вночі), і в цілому за добу випало 16 мм опадів. Спостерігався слабкий вітер змінних напрямків.

  • Тече вода, тече брудна

    Більш як двадцять років триває екологічна сага про забруднення території на кордоні Молдови (Сороки) й України (Цекинівка, Ямпільський район ) через річку Дністер. І весь цей час — лише перемовини, передмови й постскриптуми. А тим часом зношена труба промислових відходів завдовжки 6,2 км через Дністер продовжує забруднювати басейн річки як на території Вінниччини, так і нижче за течією — в Одеській області. >>

  • Сміттєві війни

    Найчастіше ущерть переповнені сміттєві звалища в Україні гниють десятиліттями через відсутність коштів на їх впорядкування. Але в Люботині, де полігон твердих побутових відходів (ТПВ) скоро дійде до будинків містян, сталася нетипова як для вітчизняних реалій історія. >>

  • Колекція, що пастки плете

    У нашому світі мешкає приблизно 40-45 тисяч видів павуків, а їхня кількість така велика, що кожна людина на відстані п’яти метрів біля себе знайде цю істоту. Науковці вивчають унікальні властивості павутини та, ґрунтуючись на дослідженнях, розробляють надміцні волокна чи біоматеріал, на якому зможуть вирощувати людську шкіру. >>

  • У ліс ходити — ліс любити

    Перший фестиваль шкільних лісництв відбувся на Черкащині. Участь у ньому взяли десять команд, по одній від кожного лісгоспу. Під час фестивалю школярі, а всі команди прибули у спеціальній формі, придбаній лісництвами, наввипередки демонстрували свою любов та шану до лісу. >>

  • Епідемія пожеж може повторитися

    Пожежі торф’яників були однією з головних тем упродовж тривалого часу для значної частини українців. Благо, забруднене повітря, яке перевищувало навіть у деяких районах столиці норму в 6 разів (зрозуміло, у навколокиївських епіцентрах загорань ситуація була ще гіршою), почало приходити в норму. >>