А сонце ж припікає!

Від травня 1855 року веде лік свого трудового стажу Центральна геофізична обсерваторія (ЦГО), яка нині підпорядкована Міністерству з питань надзвичайних ситуацій України. Саме 155 років тому було засновано метеорологічну обсерваторію при Київському університеті (на той час святого Володимира), яка, зрештою, перетворилася на багатофункціональну установу з вивчення стану довкілля. На додаток до традиційних метеорологічних спостережень з’явилися ще й гідрологічні, а також за забрудненням повітря, води, ґрунтів — увесь обсяг роботи годі перелічити.

Нині в архівах ЦГО близько 160 тисяч одиниць зберігань. Це фоліанти по кількасот сторінок, в яких зібрано відомості про стан довкілля в Україні.

Цей весь інформаційний скарб дбайливо зберігається і дає змогу відповісти на широкий спектр питань. Ось деякі з них: наскільки змінився клімат в Україні; коли на Дніпрі сталася найбільша повінь; в якому місті найзабрудненіше повітря; яка річка чиста, а яка брудна?

Тепло, ще тепліше

Архіви обсерваторії зафіксували, що у нас зміни клімату справді спостерігаються: за останні 120 років — відколи спостереження набули детальності — середня річна температура в Україні підвищилася приблизно на півтора градуса, а в січні–лютому — навіть на два. Певною мірою таке підвищення температури можна розглядати як переміщення території країни на 200—300 кілометрів на південь. Отже, нині клімат у Києві є навіть теплішим, ніж на початку спостережень він був в Умані, яка розташована за 210 км прямо на південь від Києва.

Про потепління свідчить і той факт, що останнім часом температура в окремі дні досить часто перевищує ту, що спостерігалася в минулому. Це стосується й років — 2007–й виявився найтеплішим за весь період спостережень. Власне, значно теплішими за норму були і 2008, і 2009 роки.

У свою чергу, кліматичні зміни спричинили чимало інших: водного режиму річок, глибини промерзання ґрунту тощо. Вони ж вплинули на стан рослинного і тваринного світу. Тож нині на Чорноморському узбережжі України мало не звичними стали пелікани та інші представники теплих країн. До слова, вони вже прилетіли в Україну і їх чисельність обраховують кількома тисячами.

Плюс — мінус 41

Архівні дані геофізичної обсерваторії дають можливість встановити, якою була погода в конкретний день місяця. Певною мірою це має й історичний інтерес. Так, у Галузевому державному архіві гідрометслужби, що входить до складу ЦГО, зберігаються документи, датовані першими роками XIX століття. Із цих матеріалів можна довідатися, що дуже холодним в Україні видався січень 1813 року. Тоді неодноразово температура повітря в Києві опускалася до мінус 20 градусів. Тож звиклій до тепла французькій армії під час свого історичного походу на Москву просто не пощастило — більшість вояків так і не побачила батьківщину. Власне, те саме можна сказати і про німецьку навалу. Січень 1942–го в Києві й на прилеглих обширах виявився найхолоднішим за весь період спостережень, починаючи з 1812 року.

Архівні дані свідчать про те, що найспекотнішим у Києві виявився день 30 липня 1936 року — тоді температура сягнула 39,4 градуса. Що ж до всієї України, то тут абсолютний максимум є таким — 41,3 градуса. Цю температуру зафіксували на метеостанції Вознесенськ Миколаївської області не так давно — 20 і 21 липня 2007 р. У свою чергу, абсолютний мінімум у Києві (мінус 32,9 градуса) зафіксовано 11 січня 1950–го. Абсолютний мінімум по Україні становить мінус 41,9 градуса. До такого справді сибірського морозу опустилася температура 8 січня 1935–го на метеостанції Луганськ. Що ж до снігу, то рекордної висоти — 352 см (!) — він досяг 25 березня 2006–го на метеостанції Пожежевська, що розташована схилі гори Говерла.

А ще в архіві можна віднайти факти того, хто і коли виконував спостереження. Так, на деяких бланках можна знайти підпис В’ячеслава Чорновола — був час, коли він працював спостережником на згаданій карпатській метеостанції. Можна припустити, що теплішого місця для нього просто не знайшлося...

Що з неба впало?

Відомості щодо стану довкілля потрібні багатьом відом­ствам. Зокрема вони слугують основою Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища, яку щороку готує відповідне відом­ство. Буває й так, що запит про стан навколишнього середовища просить надати суд, і зміст відомостей дає змогу встановити, чи справді мало місце якесь стихійне явище.

З–поміж усіх спостережень варті також уваги аерологічні, а саме — висотне зондування атмосфери. Щодоби з майданчика, розташованого на проспекті Науки в Києві, запускають у небо радіозонд. Повітряна куля об’ємом кілька кубометрів піднімає радіозонд (його вага — 400 г) на висоту 24–25 км. Віднести його може на 100—150 км убік, і де він упаде, ніхто не знає. Приміром, недавно — 15 травня — радіозонд упав на території президентської резиденції у Межигір’ї — звідтіль навіть пролунав дзвоник — висловили здивування від знахідки.

Отримана інформація знаходить оперативне використання, у першу чергу — для прогнозу погоди. А потім відомості потрапляють на безстрокове зберігання.

Те, про що ми розповіли, переконує: Центральна геофізична обсерваторія є скарбницею даних, і при бажанні їх можна легко отримати. Для цього, зокрема, можна звернутися на веб–сайт установи: www.cgo.kiev. ua. Тут можна, зокрема, довідатися, якими вранці були рівень і температура води у Дніпрі (між іншим, вона вже перевищила 19 градусів). При потребі установу легко знайти. Для цього в Києві потрібно приїхати на проспект Науки та вийти на зупинці «Гідрометеорологічна»...

Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ,
доктор географічних наук

ДО РЕЧІ

Зимові й літні президенти

Погортавши фоліанти архівів, можна встановити і те, якою була погода в особливі дні, зокрема у чийсь день народження. Поцікавимося, наприклад, про те, якою була погода в день народження президентів України.

Перший Президент України — Леонід Кравчук — народився 10 січня 1934 року в с. Великий Житин Волинського воєводства Польщі (згадаймо, що до 1939 р. Західна Україна належала цій державі). За даними розташованої неподалік метеостанції Шепетівка, погодні умови на батьківщині Президента були такими: середня добова температура повітря становила мінус 1,7 градуса, відносна вологість повітря — 91%, атмосферний тиск — 746 мм ртутного стовпчика, хмарність — 10 балів (суцільна хмарність). На той час землю вкривав досить товстий шар снігового покриву — 33 см. Власне, і в день народження Леоніда Макаровича йшов невеликий сніг.

Наступний Президент України — Леонід Кучма — народився 9 серпня 1938 року в с. Чайкине на Новгород–Сіверщині. За даними метеостанції Покошичі, погодні умови того дня були такими: середня температура повітря — 20,6 градуса, відносна вологість повітря — 70 %, атмосферний тиск — 748 мм ртутного стовпчика, хмарність — 3 бали. Опадів не було. Слабкий вітер дув із південного сходу.

Третій Президент України — Віктор Ющенко — народився 23 лютого 1954 року в с. Хоружівка Недригайлівського району Сумської області. За даними найближчої метеостанції Ромни, погодні умови на батьківщині Віктора Андрійовича були такими: середня температура повітря — мінус 11,6 градуса, відносна вологість повітря — 77 %, атмосферний тиск — 760 мм ртутного стовпчика, хмарність — 9 балів. Опадів не було. Висота снігового покриву становила 23 см. Вітер — північно–східний, середньої швидкості 5 м/с.

Четвертий Президент України — Віктор Янукович — народився у місті, а саме — в Єнакієвому Донецької області. Це сталося майже 60 років тому — 9 липня 1950 року. Того дня погодні умови, за даними найближчої метеостанції Дебальцево, були такими: середня температура повітря — 21,4 градуса, відносна вологість — 73%, атмосферний тиск — 725 мм ртутного стовпчика, хмарність — 8 балів (значна). Того дня кілька разів ішов дощ (зокрема вночі), і в цілому за добу випало 16 мм опадів. Спостерігався слабкий вітер змінних напрямків.