Свого часу громадянина В'єтнаму Ч., який закінчував навчання в одному зі столичних ВНЗ, до селища міського типу Турбів на Вінниччині привела любов: він познайомився з симпатичною подолянкою і вирішив пов'язати з нею життя. Щоправда, до ЗАГСу вони не звертались і вирішили жити в незареєстрованому шлюбі, від якого через рік народилася донечка. Після вузу Ч. вирішив на батьківщину не повертатись, позаяк у нього вже з'явилася сім'я, і цілком законно отримав посвідку на проживання. Він займався дрібним бізнесом у Києві, періодично навідуючись до дружини в Турбів, де у нього за п'ять років з'явилися приятелі.
Останнього разу приїхав до сім'ї на Великдень. Зустрівши брата дружини з приятелем, він разом із хлопцями пішов на гулянку, з ними сидів у місцевому барі, з ними й пішов з нього. Відтак в'єтнамець зник — більше його ніхто й не бачив. Почекавши пару днів, стурбована дружина звернулася в міліцію із заявою. А ще через два дні його знайшли вбитим у лісовому масиві біля Турбова.
Перша ж підозра, яка впала на брата дружини та його приятеля, знайшла підтвердження. В одного з них виявили навіть речові докази — брелок з ініціалами Ч. На допитах убивці розповіли, що скоїли злочин з корисливих намірів. Вони заманили жертву в ліс і завдали кілька ударів ножем, а потім тіло прикопали. Проте здобич була надто скромною, щоб заради неї варто було йти на важкий злочин — всього-навсього 500 доларів та одяг небіжчика.
Представник дипломатичної служби В'єтнаму, який відвідав Вінниччину та ознайомився з обставинами події, претензій до дій правоохоронних органів не висловлював. Він більше займався питаннями поховання громадянина азіатської країни на батьківщині, і дружина Ч. дала на це згоду.