Гинуло бароко, тепер гинуть люди

      Історія про ужгородський будинок на вулиці Волошина, який завалився на початку лютого, забравши життя людини, стала відома усій Україні. За інформацією, оприлюдненою більшістю закарпатських ЗМІ, будинок на вулиці Волошина завалився через те, що в тій його частині, яка належить Чайковичеві — директорові Закарпатського обласного лялькового театру, під час ремонту було зумисне зруйновано несучі конструкції. Водночас, за іншою відомою «УМ» інформацією, причиною руйнації стала... гнила несуча балка. Прокуратура міста Ужгорода порушила кримінальну справу за фактом вбивства з необережності. Стаття передбачає тюремне ув'язнення від трьох до п'яти років. Про звинувачуваних наразі не повідомляється.

      Хоча насправді відповідальні є — контроль над станом будинків в Ужгороді покладений на Ужгородську міську раду в особі Управління архітектури та містобудування міського виконавчого комітету та міськiй відділ державного будівельного контролю. Наразі міською владою в облцентрі зареєстровано аж... дев'ять аварійних будинків, каже Віктор Погорєлов, ужгородський міський голова. Водночас, за словами прес-секретаря Ужгородської міської ради, реально назвати кількість таких будинків немає змоги. Фактично визнають, що інформації з аварійності будинків місто не має. Аби виправити ситуацію, створено спеціальну комісію на чолі з Йосипом Повханом, заступником ужгородського міського голови. За сприяння міліції фахівці мають здійснювати контроль над реконструкцією та зміною планування приміщень, перевіряти технічний стан будинків. Крім того, Погорєлов оголосив про запровадження мораторію на перетворення житлових приміщень на бізнесові.

      Одначе незрозуміло, які законні підстави регулюють діяльність новоствореної владної комісії. Адже аби проконтролювати, чи правильно й законно було вчинено зміну планування квартири чи будинку, спершу треба банально... увійти до них. А якщо господар проти? Просити прокурора чи суддю дати ордер на обшук? Прецедентів поки нема...

      Тим часом неможливо визначити, скільки будинок стоятиме, доки не завалиться, — все залежить від стану конкретної будівлі. Інформацію про стан житла, згідно з законом, має надати міське бюро технічної інвентаризації. А державні будівельні норми — відомі ще від «совка» «СНІПи» — передбачають типові терміни експлуатації споруд. Стандарти приписують: щотридцять років слід робити ремонт зі зміною інженерних комунікацій, а щоп'ятнадцять-двадцять років — вибірковий ремонт. Перекриття й некапітальні стіни рекомендовано змінювати щоп'ятдесят років. Цегляні будинки з фундаментом, стінами й перекриттями, складеними більш як у дві з половиною цеглини, стоятимуть протягом 150 років. Протягом 125 років стоятимуть будинки великоблокові й цегляні, складені менш як у дві цеглини. Малоблокові й великопанельні будинки стоятимуть протягом 100 років, будинки, збудовані зі шлакобетонних плит — протягом 90 років, «хрущовки», збудовані з тонкостінних панелей, — років із 40—50.

      Що ж до комунікацій, то система опалення потребує зміни щотридцять років, якщо в ній використовуються металеві конвектори, чи щосорок років, якщо використовуються чавунні радіатори — так звані батареї. Водогін і каналізація мають офіційну гарантію на 25 років. Приблизно на стільки ж — дерев'яні підлоги, двері й віконні рами. Та ці норми діють, якщо лишити будинок у спокої. А якщо треба щось змінити?

      Зміна планування квартири є клопотом не лише її власника, як це часто вважають  мешканці. Квартира є частиною будинку і зміна планування може вплинути на весь будинок, пошкодивши чи зруйнувавши його, застерігають фахівці. Кожна споруда має несучі конструкції — несучі стіни, фундамент, стелі тощо. Якщо одна зі стін квартири є частиною несучої стіни будинку, то руйнувати її чи навіть робити в ній отвір означає порушувати будівельні норми. Поява в будинкові прибудов, додаткових поверхів, мансард тощо теж може зруйнувати його. Тому, згідно з регулюючими документами, існує цілий ряд заборон. Проте ці писані правила часто ігнорують. Так, в Ужгороді активно триває перетворення помешкань на перших поверхах будинків на комерційні заклади. Як повідомили «УМ» в Ужгородській міській раді, під час перебудови перших поверхів, офіційно не було зруйновано жодної несучої стіни. Було лише... розширено дверні та віконні отвори в цих стінах. Хоча навіть розширення таких отворів, теоретично, може призвести до руйнації — кожна несуча конструкція має свої параметри.

      Складається враження, що будівельні справи в Ужгороді є вельми далекими від нормальних. Якщо раніше гинуло бароко, тепер гинуть люди. І навряд чи цьому може зарадити новий генеральний план, нова владна комісія чи щойно відкрита кримінальна справа.