Рік тому філію «Ощадбанку» в Мелітополі намагалися пограбувати за допомогою вибухівки. (Фото з сайту tsn.ua)
В Україні рік у рік стрімко зростає кількість банківських пограбувань. Згідно зі статистикою МВС, у 2006 році грабіжники скоїли лише 16 нападів на банківські філії, у 2007–2008 рр. розбійні «маски–шоу» в банках не перевищували трьох десятків нападів щороку, натомість у «кризовий» 2009 рік «популярність» таких пограбувань зросла в рази — загалом по країні за фактами нападів на банківські філії порушено 79 (!) кримінальних справ. Подібна тенденція зберігається й у поточному році — наразі правоохоронці розслідують 24 кримінальні справи (за аналогічний період минулого року показник був тим самим). У Міністерстві внутрішніх справ традиційно нарікають на банкірів, мовляв, ті не хочуть витрачатися на технічний захист та професійну охорону. Банкіри ж, не на диктофон, говорять, що втрати від пограбувань не такі вже й великі, тоді як послуги так званої «приватної» міліції (Державна служба охорони МВС) вельми завищені. Замкнуте коло...
Натомість МВС турбує не лише стрімке зростання кількості нападів на банки, а й те, що ці злочини стають більш зухвалими, вигадливими у застосуванні засобів маскування тощо. За словами т.в.о. заступника начальника Головного слідчого управління МВС Валерія Валіневича, грабіжники все частіше використовують молотки, сокири, металеві прути, якими б’ють скляні перегородки каси, а також газ. Побільшало й випадків застосування вогнепальної зброї, зокрема й автоматичної. Водночас полковник Валіневич заперечує наявність стійких злочинних груп, які скоюють серійні напади на банки. Мовляв, такої тенденції міліція не спостерігає.
«УМ» нагадала полковнику випадок із нахабним розстрілом трьох харківських інкасаторів, що стався більше року тому поблизу відділення «Ощадбанку». Тим більше що криваві напади на інкасаторів тривають у Харкові регулярно з 2001 року, мають один «почерк». Валерій Валіневич у відповіді «Україні молодій» зазначив, що цю «справу честі» для міліції ніхто не клав «під сукно», робота по ній продовжується. На рівні МВС аналізується кожен напад на банк, а «почерк» грабіжників звіряється із не розкритими справами. «Ми зараз доволі часто розкриваємо злочини минулих років, навіть за 2006 рік, — додає директор Департаменту зв’язків з громадськістю МВС Дмитро Андрєєв. — Міняються слідчі, а це «свіжий» погляд, сподіваємося, що і цю справу розкриємо.»
Водночас відсоток розкриття нападів на банки не такий уже і втішний: у кращому випадку розкривається лише кожне друге пограбування. Так, зі «свіжих» 24 пограбувань цього року розкрито лише 11 злочинів. Загальним «ужинком» грабіжників стало півмільйона гривень, 50 тисяч доларів, 20 тисяч євро і 30 тисяч російських рублів. У минулому ж році найбільше нападів зафіксовано в Києві та індустріальних регіонах — Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська та Львівська області.
Як свідчить статистика, найгірше працює столична міліція: у 2009 році в Києві скоєно 21 пограбування, а розкрито... лише 2! «Так це ж столиця, тут фінансові потоки великі, банківських філій більше, «розчинитися» у натовпі легше», — розводять руками в МВС. Натомість на Дніпропетровщині та Запоріжжі розкривають пограбування банків найкраще: розбійників тут затримують у шести випадках з восьми. Загалом за грати минулого року потрапило 45 грабіжників.
У МВС переконані, що для того, щоб «збити хвилю» таких нападів, упередити їх, потрібно оновити законодавчу базу. Департамент Державної служби охорони МВС навіть розробив і направив до НБУ пропозиції щодо внесення змін до Закону «Про Національний банк України» в частині спільного з МВС визначення правил захисту коштів і майна, вимог до технічного стану та організації охорони приміщень банківських установ і порядку зберігання готівки, її перевезення та інкасації. Водночас до уряду скерували проект рішення щодо доповнення банківськими установами переліку об’єктів, які підлягають обов’язковій охороні лише підрозділами ДСО (!) за договорами. Тобто приватних охоронців хочуть витіснити з ринку? Не дивно, що ці ініціативи не знайшли підтримки НБУ. Втім МВС готове пропонувати своє бачення знову і знову.
«Це ж не нормально, коли окремі філії зазнають нападів повторно, бо злочинці бачать, що там, як не було надійної охорони, так і нема, — обурюється полковник Валіневич. — Приватні охоронці часто не ризикують затримувати нападника. Часто банкіри не турбуються про елементарні заходи безпеки — металеві грати, броньоване скло на дверях і віконці касира тощо. Що вже казати про камери відеоспостереження та кнопки сигналу тривоги! Часто кнопку розміщують на столі, як її натиснути при нападі? Тому чимало випадків, коли касир натискає кнопку вже після пограбування».
У міністерстві навели і своєрідний банківський антирейтинг. За словами пана Валіневича, як у минулому році, так і в цьому найчастіше грабують незмінне тріо: «Ощадбанк», «Приватбанк» та «Укрсіббанк». Щодо державного банку, то він стає мішенню через розгалужену мережу — чимало його відділень розташовано у сільській місцевості, обіг коштів там не значний, як і засоби охорони. З іншого боку, резонансі напади на «Ощадбанк» у минулому році — розстріл інкасаторів у Харкові та вибухи у відділенні у Мелітополі — засвідчують, що справа не лише в мережі. Що заважає власникам комерційних банків покращити власну безпеку — інше питання.
«Не коментуватиму роботу колег, які часто навіть на кнопці тривоги економлять, — зазначив у коментарі «УМ» представник прес–служби одного з комерційних банків на правах анонімності. — От наші філії мають і відео, і приватну охорону, і броньоване скло. Щодо пропозицій МВС, то вони не нові, ДСО давно хоче монополізувати ринок охоронних послуг, нав’язати свої високі ціни і закріпити такий порядок справ законодавчо. Тим більше що зараз через кризу та непомірні апетити ДСО чимало банків почали відмовлятися від їхніх послуг. Приватні структури хай і не мають вогнепальної зброї, але здатні забезпечити охорону не гірше. Та й грабіжник тричі подумає, перш ніж лізти у відділення з охороною та системою відеоспостереження».
Нагадаємо, що подібні ініціативи МВС неодноразово критикувала й Асоціація банків України.
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
