Тройзілля і Церква

Замаяні зеленим клечанням церкви й оселі — таке можливо лише на Трійцю. Підлога встелена травою і пахучим зіллям, за образами — гілки липи і клена, на вікнах — любисток і м’ята, на столах — пишні букети ранньолітніх квітів. Усе, як тисячі років тому. Адже в Україні християнському звичаю клечання передував давніший, — зеленосвятський. А саме християнське замаювання церкви бере початок у давній біблійній традиції прикрашати храм на свято П’ятидесятниці (на 50–й день після Пасхи відзначається надання Божого Закону на горі Синай). У переддень свята, за стародавнім звичаєм, юдеї вкривали підлогу храму запашною травою, а оселі замаювали зеленню і квітами.

За християнським віровченням, на 50–й день після воскресіння Христос зіслав з неба на апостолів Святого Духа. Коли Дух зійшов на них у вигляді вогняних язиків, апостоли заговорили мовами різних народів, аби проповідувати Євангеліє по всьому світу. Ця подія вважається народженням християнської Церкви. У день Зішестя Бог об’явився людству в усій повноті — єдиним у трьох іпостасях. «Прикладом для розуміння природи триіпостасності Божества є наше сонце, — навчає протоієрей Олег Ведмеденко. — Ми говоримо про нього як про конкретний об’єкт, як про існуючу реальність (це — Отець). Але воно також і світить. І бачимо ми його тільки як світло, як конкретні фотони світла, що народжуються від сонця (це — Син, Бог Слово, Світло для світу). Але сонце ще й гріє! (От вам і Дух, Якого бачити ми не можемо, але силу Якого відчуваємо). Ні, сонце одне! Але сприймаємо ми його немовби у трьох лицях, у трь­ох проявах, у трьох іпостасях».

За народним календарем українців, у цей час відзначаються Зелені свята і Русалії. Тиждень перед Трійцею в українців називається «зеленим», «клечальним» або «русальним», три останні дні цього тижня і три перші дні троїцького тижня, називаються Зеленими Святами. Це відзначення проводів весни і зустріч літа. На честь русалок справляли обід на полі або клали хліб на межах. У суботу перед Трійцею на родинній поминальній вечері поминають усіх, хто потребує особливої молитви, над чиїми могилами не було здійснено відповідного християнського обряду: самогубців, утоплених, тих, хто загинув у невідомих країнах, зник безвісти. Вшановують загиблих у час Голодомору. Особливо згадують у ці дні героїв, які полягли на полі бою, захищаючи рідний край і поховані в братських могилах.

ВАРТО ПОБУВАТИ

Цієї неділі у козацькому селищі «Мамаєва Слобода» після святочної літургії в церкві Покрова Пресвятої Богородиці та освячення зілля, о 13.30. за участі фольклорного колективу «Рожаниця» розпочнеться відтворення обряду «Куста». Також на вигоні біля гойдалки відбудеться дійство «Вулиця», де під супровід троїстих музик усі охочі зможуть долучитись до народних українських танців.

У Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» у суботу й неділю триватиме фестиваль «Кобзарська Трійця». У програмі — концерти, майстер–класи з виготовлення старосвітських українських музичних інструментів, виставка традиційних кобз і бандур, фотографій та інших матеріалів про кобзарство. Вхід вільний.

У Національному музеї народної архітектури та побуту України, що в селищі Пирогів, у суботу й неділю з 10:00 по 18:00 на Співочому полі відбудеться ІІІ Всеукраїнський дитячий фольклорний фестиваль «Орелі». Цьогорічна програма фестивалю представляє 25 дитячих фольклорних гуртів із різних куточків України, близько 200 представників творчих студій та шкіл мистецтв, народних майстрів, фольклористів, психологів, екологів. Будуть представлені традиції весняних та літніх календарних свят: веснянки Слобожанщини, Полісся, Наддніпрянщини, гаївки Поділля та Львівщини, кустові обряди Рівненського Полісся, купальські обряди Київщини, Житомирщини та Півдня України. А також майстер–класи: школа казкарства для батьків від Сашка–лірника; колискові для немовлят; з гончарства, витинанки, виготовлення ляльки–мотанки, соломоплетіння. А також виставка–ярмарок книг та аудіопродукції для дітей.