Чобіт Медведєва на мріях Януковича

На україно–російському «круглому столі» з питань бізнесу за участі президентів українські бізнесмени повірили в риторику дружби з Росією та спробували домовитися про реальні пільги для власного бізнесу. Для цього вони навіть «виступили одним фронтом». Спершу ідею пропустити в Україну середньоазійський газ озвучив Микола Янковський — власник горлівського «Стиролу». Його підтримав ахметовський топ–менеджер із «Метінвесту» Ігор Сирий. Він повідомив про покупку Ахметовим частки в газових родовищах в Узбекистані і попросив у Медведєва «добро» на його прокачування російською трубою. Наступний — російський бізнесмен з українським корінням Костянтин Григоришин розповів, що туркменські покупці за його обладнання готові розраховуватися газом, проте його неможливо прокачати в Україну.

Завершив цю прохальницьку акцію міністр палива й енергетики Юрій Бойко, який розказав про українські будівельні проекти в Туркменістані, в яких Ашгабат також готовий платити газом. «Нам би хотілося отримати підтримку Російської Федерації в транзиті газу з Туркменістану на взаємовигідній основі», — попрохав паливний міністр президента Медведєва.

Однак реакція Дмитра Медведєва жорстко обрубала всі мрії українських олігархів. «Тут говорилося про так звані обхідні маршрути — «Південний потік», «Північний потік»... Колеги, ці рішення прийняті! Тут питання не в нашій симпатії чи антипатії або якихось політичних моментах. Ці рішення ухвалені, вони реалізуються», — відрізав Медведєв.

Не більше приводів для радості було у відповіді Медведєва щодо прокачки середньоазійського газу через газпромівську трубу. «Ця тема не буває двосторонньою. Вона завжди у підсумку впирається в наші домовленості з узбеками або туркменами», — повідомив Медведєв. А за домовленістю, «Газпром» викуповує весь видобутий ними газ.

Українським же бізнесменам він порадив «обговорювати цю тему», бо це, «безумовно, потрібно» й «вона не закрита». «Але хотілося б звернути увагу: це має вміщуватися в стратегію розвитку газової галузі та газового експорту, які існують у Росії», — остаточно поховав Медведєв надії українців на допуск у газпромівську трубу. Адже «стратегія розвитку газової галузі» на законодавчому рівні закріплює право експорту газу лише за «Газпромом».

Єдиним, хто наважився ще раз звернутися до президента Росії, став його український колега Віктор Янукович. «Україну виштовхали з ринків Середньої Азії. Ми нікому претензії не пред’являємо, але хотіли б повернутися до цього питання. Там працюють наші підприємства — до речі, частково за участю російського капіталу — вони втратили серйозні обсяги», — перелічував аргументи Віктор Федорович. Проте Медведєв залишився невблаганним. А щоб остаточно показати свою позицію — під час промови Януковича він почав демонстративно читати буклет україно–російського бізнес–форуму.

КОМЕНТАР

Реалізуємо альтернативу — росіяни самі прийдуть!

«Щоби відновити постачання газу з Казахстану, варто «тиснути» навіть не «Газпром», як організацію, а окремих людей, які можуть впливати на ці рішення, — вважає аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. — Адже й раніше, коли ми транспортували через Російську Федерацію туркменський газ — це начебто не було найвигіднішою угодою для «Газпрому».

Єдиним можливим важелям, щоб схилити російську сторону до позитивної відповіді, експерт назвав альтернативні джерела отримання газу. Адже розроблені на сьогодні різноманітні проекти, як «Блакитні потоки» чи «Білі потоки» — вони або не доходять до території України, або ж їх неможливо використовувати через недостатню оснащеність країни. «Наприклад, можна було б дотягнути трубопровід до Грузії, а звідти за допомогою скраплення газу перевозити його в Україну. Проте ані в Грузії, ані в Україні поки що немає ні як відправляти, ні як приймати скраплений газ. Такі альтернативи були б досить непоганим козирем у перемовинах із Росією. Проте на це зараз не йдуть через економічні чи, можливо, політичні причини», — підсумував Олександр Жолудь.