Навіть старожили села Чапаївка Совєтського району і гадки не мали, чому так наглухо законопачений підвал їхнього восьмиквартирного будинку. І тільки днями, коли після весняних дощів дещо осів ґрунт і відкрилась шпаринка в «слуховому» вікні підвалу, угледіли всередині якісь іржаві бочки. Викликані на місце знахідки фахівці відомчої пересувної хіміко–радіометричної лабораторії МНС встановили, що ємності заповнені арсенатом кальцію, більш відомим колгоспному люду як дуст. У 60—70–х роках минулого століття це був чи не найпоширеніший засіб боротьби з колорадським жуком у промислових масштабах. Утім «трутка» могла звалити з ніг не тільки комаху, а й людину. Принаймні викликати тимчасове запаморочення, слабкість, блювоту, а з часом призвести й до виникнення онкозахворювання. Саме через це хімікат так званого другого класу токсичності й зняли з виробництва.
У даному випадку мешканців «дустового» будинку врятувало те, що всі ці десятиріччя сухий підвал з отрутою був надійно законсервований землею, тому не утворювалися випари від реакції з вологою, а хімія не просочувалась нагору в житлові приміщення. Усе вилучене «добро», а це 4 тонни 135 кілограмів отрути, рятувальники перетарували (усіх мешканців будинку на цей час евакуювали. — Авт.) й відправили для подальшого зберігання на сертифікований склад у село Пруди того ж району.
Окрім того, фахівці радіаційного, хімічного та біологічного захисту провели обробку старих бочок, підвалу і прилеглої до нього території на площі у сто квадратних метрів. Нині санітарні лікарі мають перевірити повітря і ґрунт щодо перевищення гранично допустимих концентрацій старого дусту.