Цього тижня 274 народні депутати проголосували «за» внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини. Переважно йдеться про відомі кожному «чорному археологу» статті Кримінального кодексу. Зокрема, статтю 298 КК — знищення, руйнування або пошкодження пам’яток, об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці. У принципі, нелегальних копачів ці зміни навряд чи налякають, адже покарання за їхню діяльність посилили доволі умовно.
Законодавець лише трохи розширив статтю 298 КК: відтепер каратимуть ще й за «незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини». За це передбачено штраф до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років.
Водночас посилюється покарання за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини чи їхніх частин. За такі дії каратимуть штрафом до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (раніше було до 100) або обмеженням волі на строк до трьох років. Але якщо хтось прогуляється з металошукачем та лопатою по території пам’ятки національного значення або намагатиметься вирити тут котлован під будівництво, отримає, як і раніше, до п’яти років «колючки». Отже, депутати, серед яких вистачає наближених до будівельного лобі, чомусь не захотіли посилити покарання за цим пунктом статті.
Окремі зміни внесено й до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Йдеться про порушення режиму історико–культурного заповідника, зміну призначення пам’ятки культурної спадщини без відповідних дозволів тощо. Для пересічних порушників здебільшого штрафи сягатимуть 50—100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а для посадовців — від 100 до 150.