План виконують «крохи»

14.05.2010

На дороги столиці не повертатимуть дорожні знаки обмеження швидкості 80 км/год. Щороку на зимовий час Державтоінспекція знімала їх, замінюючи на «60». Причини, якими керувалися правоохоронці, здавалося б, цілком зрозумілі й логічні: у Києві, де більшість доріг є багатополосними, обмежувати швидкість на період ожеледиці й морозів задля безпеки самих же водіїв було необхідно. Відповідно, з настанням потепління кожного року КП «Київдорсервіс», за рекомендацією ДАІ, здійснювало таку ж саму процедуру з точністю до навпаки. Та 2010 рік стане винятком. «У київській ДАІ проаналізували дорожню ситуацію і поки не дозволили повертати знаки 80 км/год.», — повідомив «Комсомольській правді в Україні» голова Служби забезпечення організації дорожнього руху КП «Київдорсервіс» Володимир Дойнічка. А це означає, що «клієнтів» із числа київських водіїв у даішників побільшає.

Кілька тижнів тому автор цих рядків «заробив» свій перший штраф за перевищення швидкості. Люди, які постійно пересуваються по столиці на власних автомобілях, уже напам’ять знають ділянки, де з «фарами» на штативі щодня на них чатують державтоінспектори. Не є винятком і вулиця Борщагівська по лінії швидкісного трамваю. Кожен охочий може зупинитися і зауважити, що практично жоден автомобіль не їде на ділянці дороги від Індустріального до Повітрофлотського мосту зі швидкістю 60 км/год. Утім, не доїжджаючи 500 метрів до Повітрофлотського, більшість автівок починають різко пригальмовувати — саме тут, за невеликим, але закритим поворотом, уже котрий місяць чатують на своїх жертв міліціянти з радаром.

Мій автомобіль з тернопільськими номерними знаками зупинили, вирвавши з «компанії» ще трьох автівок, які рухалися приблизно з одинаковою зі мною швидкістю. На запитання, чому зупинили саме мене, офіцер, який спершу взагалі не представився і лише на мою вимогу пред’явив посвідчення, у якому значився як Олександр Бакшалов, відповів лаконічно: «За перевищення швидкості». Апеляція, що в такому випадку слід було зупинити ще принаймні три автівки, спершу була проігнорована. Утім раптом інспектор і я звернули увагу на джип, який їхав у тій самій «колоні» зі мною і зупинився попереду одночасно з «помахом смугастої палки», адресованим мені. Небажаний гість не сподобався Бакшалову, і той пішов з’ясовувати причину зупинки автівки зі столичними номерами. «Я думав, ви зупиняєте мене», — зніяковіло відповів водій, авто якого під час руху випереджало моє майже на півкорпуса. Коли власник джипа від’їхав, автор цих рядків зауважив інспекторові про упереджене ставлення і вибірковий метод штрафування. Утім це не мало жодного результату, й поки державтоінспектор виписував штраф, мені довелося спостерігати за десятками автівок, які «пролітали», не встигаючи помітити авто ДАІ і пригальмувати з явно більше за «60».

Уже повертаючи посвідчення водія, міліціянт дав пораду: треба мати спеціальну картку, видану державтоінспектором, яка дозволяє три порушення правил дорожнього руху. «Порушив тричі, під’їхав, наприклад, до мене і взяв нову — тоді й проблем не матимеш», — повчав чоловік у погонах, покликаний забезпечувати порядок на дорогах, незалежно від марки авто, номерів чи «кольору» посвідчення. «Чому саме мене?» — намагаюся допитатися. «У мене через півгодини кінець зміни, а протоколів треба привезти 20 штук — вимога начальства», — без докору сумління зізнався він. Тепер, після вказівки не повертати на дороги Києва знаки «80», очевидно, робота в таких «бакшалових» стане простішою, бо кількість «клієнтів» однозначно зросте.

Та навіть цей випадок не йде у жодне порівняння з розповіддю знайомого Ігоря з Броварів, водія «Деу». Він щотижня проїздить місто Ніжин. «Після декількох проїздів КПП на в’їзді у місто, під час яких мене обов’язково зупиняли і штрафували, сталася взагалі абсурдна історія. На самому КПП авто не зупинили, утім уже через кілька хвилин догнали з увімкненими проблисковими маячками і сиреною. Я кажу: хлопці, ви що — подуріли? Я ж не злочинець якийсь, щоб доганяти мене через півміста і притискати до тротуару. А вони — ти пив. Пропоную проїхатися на судмедекспертизу, а він сідає в авто і вже пише протокол. Запитую — за що? — Бо ти пив. Повторюю — ні, не пив! — Значить, пиво пив!».

Останньою спробою Ігоря добитися справедливості став заклик покликати, як величають старшого на цьому посту, «Кроху». «Кажу: покличте, він мене знає, відпустить, бо вже котрий тиждень поспіль штраф мені тут виписує», — зі сміхом крізь сльози веде далі Ігор. «Кроха», за його словами, врешті–решт таки вийшов і навіть запропонував... насіння. Та на цьому зі словами «оформляйте його» повернувся у свою «будку». А Ігор поїхав у село з черговим штрафом, можливо, ставши останнім, необхідним для начальства, яке так і не відійшло від практики «задля статистики» часів міністра Луценка, «протоколом».

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>