Замах на голову Донецької обласної громадської організації «Правовий захист» Вадима Черкасса стався, коли він виходив із будинку. На нього напали двоє невідомих чоловіків спортивної статури 30—35 років. Нападники встигли завдати шість ударів залізним прутом по голові та правій руці. За словами потерпілого, врятувало те, що на вулицю вибігли сусіди, що змусило злочинців утекти.
У Черкасса діагностували струс головного мозку, розсічення голови і забиття. «Карета «швидкої» прибула за 20 хвилин, а міліція — через 4 години. Лікарі відвезли мене в лікарню, де наклали на голову шви й призначили постільний режим», — розповів «УМ» потерпілий, який тепер без сторонньої допомоги не може ходити. Та на цьому поневіряння відомого в регіоні правозахисника не скінчилися: того ж дня на його мобільний телефон подзвонили невідомі і, поцікавившись станом здоров’я, відверто попередили, що побиття — це лише «перший дзвінок». «За характером дій зрозуміло, що били професіонали. Ні мобільного телефону, ні невеликої суми грошей, які були при мені, нападники не забрали», — розмірковує Вадим Черкасс.
Очевидно, правозахисною діяльністю та активною громадською позицією Вадим Черкасс нажив собі немало ворогів. Наразі за ініціативою очолюваної ним громадської організації «Правовий захист» у судах різних інстанцій розглядають близько 160 кримінальних справ, у тому числі про незаконне виділення і захоплення земельних ділянок та будівництво, протиправні дії співробітників міліції тощо. Щонайменше десять із цих справ можуть бути причиною нападу, вважає пан Черкаcс.
Окрім того, причиною побиття могло бути припинення роботи двох незаконно діючих пунктів прийому металобрухту в Куйбишевському районі Донецька, ініційоване Вадимом Черкассом та його колегами з ДОГО «Правовий захист». «Ми викликали міліцію, яка зафіксувала факт роботи незаконних пунктів прийому й вилучила металобрухт. Натомість господарі почали погрожувати мені розправою», — пригадує постраждалий. Інцидент стався за день до побиття правозахисника.
Наразі за фактом нападу донецькі правоохоронці порушили кримінальну справу за статтею 296 частини 4 Кримінального кодексу («хуліганство»). Утім сам постраждалий не вірить у розкриття злочину.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
