Квітень — другий місяць весни. Природа радіє, квітне. Тільки чомусь квітень — чорний місяць для України. У квітні народилися Катерина II — кривава, Ленін, Гітлер. У квітні Чорнобиль розділив долю багатьох українців на до і після аварії. У квітні 2010 року було підписано ганебний газово–чорноморський договір.
27 квітня 2010 року — наступний день після роковин Чорнобиля. Ці дві чорні дати назавжди поруч. Цей день я провела в Києві біля будинку Великої зради (Верховної Ради). Кажуть, що на троні зрадників не буває. Депутати разом із В. Януковичем повністю спростували цей народний вислів. Ех, не тих людей назвав Табачник лакеями. Ратифікація газово–флотського договору — справжнісіньке лакейство.
Після ратифікації деякі депутати почали виходити з будинку Великої зради до своїх машин. Натовп кинувся на них, почав гекати та ображати. Я стояла поруч. У моїй душі раптово депутати викликали таку огиду, що я гребувала не тільки вдарити, а й навіть плюнути. Для мене депутати втратили свою сакральність. Із народних перетворилися на антинародних. Причому незалежно від кольору. По очах та словах присутніх мітингувальників я бачила, що наші оцінки депутатів схожі. З якою відразою вони складали свої різнокольорові партійні прапори. Хтось сказав: «Наші депутати нас зрадили. Навіть гранати для них шкода». Чи відчули це так звані носії законодавчої влади? Чи є в Україні влада? Тільки є купка бандюків, яким тільки–но нацарювати кілька мільярдів і втекти.
Особисто я сприйняла ратифікацію ганебного договору як боягузливе плазування президента (тільки з малої літери) Моєї Країни з антинародними депутатами перед іншою державою. Влада, яка добровільно стала у коліно–ліктеву позицію, показала свою нездатність виконувати одну з основних функцій існування державної влади — захищати суверенітет держави та своїх громадян.
Унаслідок таких дій так званої влади громадяни втратили відчуття захищеності. Вони перебувають у стані приреченості та відчаю. Цей відчай шукає виходу. Тепер люди не повірять жодному слову влади та провладних ЗМІ. Чим більше влада буде, як мантру, повторювати, що все добре, тим більше буде відчуття приреченості та незахищеності. Передбачити вчинки людей у такому стані майже не можливо.
Я хочу звернутися до тих людей, які голосували на президентських виборах за В. Януковича. Люди добрі, вийдіть на вулиці своїх міст та сіл. Встаньте на коліна, покайтеся, просіть вибачення у всієї України. Може, так ми не дамо впасти нашій країні...
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
