Парад, шашлики і жалоба

08.05.2010
Парад, шашлики і жалоба

Георгіївська стрічка у Севастополі «тягне» на рекорд. (Рейтер.)

Завтрашній День Перемоги значна частина українців зустріне на святкових парадах та центральних площах міст. Ветерани і військові крокуватимуть, як повідомляє прес–служба Міноборони, не тільки у містах–героях Київ, Севастополь, Одеса і Керч. Загалом 23 тисячі військовослужбовців візьмуть участь у парадах у 117 населених пунктах. Буде задіяно 326 одиниць військової техніки і 14 кораблів. У деяких обласних центрах (наприклад, в Івано–Франківську) військовий парад узагалі відбудеться вперше за багато останніх років.

Буде парад учасників війни й у Львові. Щоправда, до нього таки не долучаться ветерани ОУН–УПА, як обіцяли організатори. «Парад параду — не пара. Якщо такі заходи проводяться під прапорами СРСР та портретами Сталіна, то я не вважаю, що ветерани УПА повинні в ньому брати участь», — зазначає заступник директора Центру національного відродження ім. Бандери Віктор Рог.

Тим часом національно–патріотичні сили Прикарпаття у день 65–річчя Перемоги відзначатимуть День пам’яті і примирення. Це, на їхню думку, найбільш доречна форма «святкування» — без гучних парадів і фанфар, як було прийнято в Радянському Союзі.

Як повідомляє УНІАН, в Івано–Франківську, у Меморіальному сквері, де є могили Січових стрільців і вояків ОУН–УПА, о 10:00 відбудеться поминальний молебень за всіма жертвами Другої світової війни. У Львові також відбудеться акція пам’яті жертв війни, міжрелігійні поминальні молитви на місці колишнього Янівського концтабору та на Янівському цвинтарі (на місці поховань німецьких військовополонених і пам’ятного знаку загиблих мирних жителів Львова).

Відбуваються скорботні акції й у інших регіонах: на Житомирщині, наприклад, урочисто перепоховали останки восьми червоноармійців. У селі Соколів Червоноармійського району точилися влітку 1941 року жорстокі бої з фашистами, які рвалися до Києва, — у цих краях загинуло близько тисячі солдатів.

Схожа скорботна акція відбудеться і на Львівщині — у Брюховичах перепоховають останки воїнів, які загинули в боях із фашистськими загарбниками у 1941 році.

У кожному регіоні підхід до організації свята особливий. У Севастополі, наприклад, розгорнули георгіївську стрічку рекордних розмірів — 300 метрів завдовжки і три метри завширшки. Параметри стрічки вже зафіксували у «Книзі рекордів України».

Без політичних загравань тут теж не обійшлося: у Севастополі 40 ветеранів війни отримали одноразову матеріальну допомогу від уряду Москви у розмірі близько тисячі гривень.

У Херсоні до Дня Перемоги активісти громадських організацій проводять іншу акцію — «Херсону — чесні прапори Перемоги». Так, біля Херсонського міськвиконкому та облдержадміністрації з’являться стяги основних учасників антигітлерівської коаліції — США, Великої Британії, а також прапор Держави Ізраїль — як країни, чий народ пережив страшні переслідування нацистів. Таким чином, пояснюють організатори акції, вони хочуть розвіяти «сталінські пропагандистські міфи, які нова влада взялася активно продукувати». Адже не лише Радянський Союз здобув перемогу над фашизмом.

СУСІДИ

Медведєв — проти Сталіна. А Янукович?

Поки наші комуністи і їхні симпатики за мовчазної згоди (читай — підтримки) влади розбивають лоби перед радянським диктатором Йосипом Сталіним, повсюди тулячи його мальовані й скульптурні зображення, у Росії, на яку українські «червоні» й «синьо–білі» дивляться з улесливим благоговінням, ситуація складається інакше. Днями президент Російської Федерації Дмитро Медведєв заявив, що ренесанс сталінізму в РФ не можливий. «Якщо говорити про державну оцінку, про те, як оцінюється Сталін керівництвом країни в останні роки, з моменту виникнення нової Російської держави, то тут оцінка очевидна — Сталін вчинив масу злочинів проти свого народу. І, незважаючи на те, що він багато працював, незважаючи на те, що під його керівництвом країна домагалася успіхів, те, що було зроблено стосовно власного народу, не може бути прощено», — оголосив вердикт Кремля російський очільник.

Визнавши, що кожна людина має право на власну точку зору, і якщо серед ветеранів є ті, хто до Сталіна ставиться добре, — вони мають на це право, Медведєв заявляє: такі особисті симпатії «не повинні впливати на державні оцінки». Президент РФ категорично відкинув думку про відродження культу тирана: «В жодному разі не можна говорити про те, що сталінізм повертається в наш повсякденний побут, що ми повертаємо символіку, що ми збираємося використовувати якісь плакати, ще щось робити. Цього немає і не буде... У цьому, якщо хочете, нинішня державна ідеологія і моя оцінка як президента Російської Федерації».

Після такого однозначного месиджу «згори» всі плакати до Дня Перемоги, на яких є зображення Сталіна, в Росії, швидше за все, мають зняти. А в нас?

ГРОМАДСЬКА ДУМКА

Щодо спільного святкування 9 Травня з країнами колишнього СРСР, то, виявляється, більшість українців його схвалює. Про це свідчать результати телефонного опитування, проведеного Інститутом Горшеніна. Так, 77,6% респондентів вважають, що День Перемоги слід святкувати спільно з країнами колишнього СРСР («точно так» — 57,9%, «скоріше, так» — 19,7%). Не схвалюють спільних урочистостей 16% респондентів.

Для 82% опитаних 9 Травня — дуже важливе свято.

Близько третини українців відзначають День Перемоги вдома, у колі сім’ї, а чверть виїжджає на природу, на шашлики.

АНОНС

У середу, 12 травня, у приміщенні Музею книги і друкарства України (м. Київ, вул. Мазепи, 21, територія Києво–Печерської лаври) відбудеться вечір спогадів про людей, які пережили Другу світову війну. Історії родин представлятимуть онуки і правнуки тих, хто пережив це лихо.

«Велика Українська війна» — це спогади без міфів, те, про що не розказують на переможних парадах.

Організовує цей захід молодіжний центр «Капонір».

Початок заходу — 19:00.

 
  • Янголи, що просяться до рук

    Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>

  • Неси мене, мій коню!

    «УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>

  • Анімація, монстри та віртуальний світ

    Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>

  • В Індію чи на гравюру?

    Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>

  • Чудотворець під козацькою охороною

    На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>

  • Парадний розрахунок

    Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>