Рівно опівночі з четверга на п’ятницю сплив термін подачі офіційних заявок претендентів на посаду президента Польщі. Нагадаємо, вибори нового глави держави замість трагічно загиблого 10 квітня в авіакатастрофі під Смоленськом Леха Качинського призначено на 20 червня. Останніми до приміщення Державної виборчої комісії Польщі за кілька хвилин до опівночі прийшли представники виборчого штабу колишнього діяча антикомуністичної опозиції Корнела Моравецького, які принесли 110 тисяч підписів за свого кандидата (кожна заявка на право балотуватися у президенти має бути підкріплена підписами щонайменше 100 тисяч виборців).
ДВК Польщі має три дні на перевірку правильності та ідентичності зібраних підписів, але, швидше за все, змін у переліку кандидатів уже не відбудеться. Отже, посаду президента виборюватимуть десятеро чоловік. Як свідчать соціологічні опитування, шанси на перемогу мають лише двоє з них: брат загиблого глави держави, лідер партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський, та нинішній в.о. президента, голова Сейму і висуванець правлячої партії «Громадянська платформа» Броніслав Коморовський. Поки що лідером перегонів залишається Коморовський, хоча навіть серед симпатиків «ГП» багато хто вважає його слабким кандидатом і більш охоче проголосував би за харизматичнішого прем’єр–міністра Дональда Туска. Але він не захотів залишати крісло впливового глави уряду заради посади наділеного досить ефемерними повноваженнями президента. Водночас Качинський вразив Польщу тим, що фактично за тиждень зібрав на свою підтримку рекордну кількість підписів — 1 мільйон 650 тисяч. Коморовському за цей час удалося мобілізувати тільки 769 тисяч.
Окрім двох «важковаговиків», за президентську булаву позмагаються висуванець Польської народної партії Вальдемар Павлак, який у минулому двічі очолював уряд (він подав документи в ДВК найпершим), 36–річний, наймолодший з усіх кандидатів, представник опозиційної партії «Союз лівих демократів» Гжегож Напєральський, екс–голова парламенту Марек Юрек від партії «Праві Жечі Посполитої» та лідер профспілки «Серпень’80», висуванець польської Партії праці Богуслав Зєнтка. Також серед кандидатів — екс–міністр фінансів і закордонних справ Анджей Олеховський (Демократична партія), Януш Корвін–Мікке («Свобода і правопорядок»), згаданий вище Корнел Моравецький та колишній віце–прем’єр і голова Селянської партії Анджей Леппер, якого називають головним популістом Польщі.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
