Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Симпатик помаранчевої революції П’єр Рішар давно збирався до Харкова. (з сайту kinofilms.org.)
Зірковий дует прибуде до міста на ІІ Міжнародний фестиваль короткометражних фільмів «Харківський бузок», що розпочнеться в середині травня. Як «УМ» уже повідомляла, своїм власним кіношним фестом Харків «розжився» тогорічної весни завдяки ентузіазму місцевих діячів кіномистецтва. Його назва народилася в унісон виходу у світ однойменної російської версії книги Елен Демонжо — виконавиці головних ролей у культових французьких фільмах «Три мушкетери» і «Фантомас». За дивним збігом обставин, мати уславленої акторки виявилася колишньою харків’янкою. Тож спогади про неї, викладені в книзі «Харківський бузок», а також особистий приїзд відомої француженки до міста наперед гарантували новому мистецькому заходу успіх і довголіття.
Приїхати до Харкова минулого року планував і П’єр Рішар. Проте, коли в нього з поїздкою щось не склалося, він у надісланій телеграмі «присягнувся своєю красою» «пофестивалити» в Україні наступної весни. Обіцянки своєї дотримався. Наразі Харків готується зустріти команду кінозірки з дванадцяти осіб разом із колекцією вин його власного виробництва. Як повідомила начальник обласного управління у справах преси та інформації Вікторія Маренич, актор пробуде в місті всі п’ять днів фестивалю. Він проведе творчий вечір, квитки на який уже продаються в касах Оперного театру за досить демократичною ціною (московські гастролери «коштують» значно дорожче), а також влаштує презентацію своїх кращих вин.
І Елен Демонжо, і П’єр Рішар візьмуть участь у закладенні Алеї почесних гостей Харкова, яка з’явиться в саду Шевченка, навпроти кінотеатру «Україна». На знак того, що зіркові гості таки відвідували місто, вони залишать на пам’ять гіпсові відбитки своїх рук. Компанію їм складуть колишні харків’янки, а тепер народні артистки Росії Наталя Фатєєва і Олена Яковлєва, що приїдуть на фестиваль як члени журі.
На конкурсну частину «Харківського бузку» цього року надійшло 73 короткометражні фільми. Із них відібрали трохи менше половини, розділивши за тематикою на три жанри — документальні, ігрові та анімаційні. Як повідомив кінознавець Володимир Миславський, «короткий метр» набагато цікавіший від повнометражних картин, бо в обмеженому часі автору значно важче розкрити тему. Зробити це спробували цього року як маститі режисери, так і початківці з України, Франції, США, Росії, Азербайджану, Казахстану, Білорусі. Поза конкурсом продемонструють свої роботи студенти Харківської академії мистецтв. Уже за традицією в рамках фестивалю проведуть свої майстер–класи відомі російські режисери Алла Сурікова та Володимир Фокін. Останній, до речі, — теж харків’янин. Як і минулого року, як нагороду переможці отримають ексклюзивні кришталеві гілки харківського бузку.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>