Якщо сам бог війни втілюється в зброю, то людину, що володіє нею, перемогти неможливо. У це вірили древні скіфи, у це вірять і герої відомого роману Івана Білика «Меч Арея», який нещодавно вийшов у видавництві «Веселка» 10-тисячним накладом. В Україні це є четверте видання «Арея» (у світі, зауважте, 13-те), хоча написаний він був 30 років тому. Знову згадати «добре забуте старе» наприкінці минулого року запропонували видавництва «Такі справи» та вже згадувана «Веселка», спільно видавши бестселер радянських часів. Щоправда, придбати це видання в книгарнях виявилось проблематичним, адже вийшов «Меч Арея» у розкішному подарунковому варіанті (відповідно ціна видавництва сягнула 50 гривень), проте скромним тиражем — усього тисячу примірників. Тоді на презентації у Спілці письменників Іван Білик зізнався: «Зовні це є моя найкраща книжка. Хоча я бажав би скромнішої «зовнішності», але більшого тиражу».

На цьому мистецькому форумі у Санкт-Петербурзі, який є одним з найпопулярніших театральних фестивалів Росії, київськi «лівобережці» побували вже втретє. У попередні роки возили вистави «Майн кампф» та «Дрібний біс». Організатори запрошували також «Одруження» у постановці Юрія Одинокого, але спектаклю-пектораленосцю вразити театралів з берегів Неви поки що не судилося — його театр через складні декорації вивезти не зміг. Черговим вкладом «лівобережців» в історію фестивалю у Санкт-Петербурзі стала вистава «Море... Ніч... Свічі».

Курортний Бердянськ шість років поспіль був місцем проведення міжнародного кінофестивалю «Бригантина». По завершенні минулорічного у кулуарах уперше пролунало припущення, що даний форум кане в Лету. Скептики грунтували свій прогноз неспроможністю провінційного містечка самотужки тягнути віз фінансування тижневого відпочинку на Азовському морі кількасот зірок і зірочок (однак не менш вибагливих до сервісу!) артистичного небосхилу України, Росії і Білорусі. Кілька років тому свій патронат гучно задекларував Президент Кучма, однак фінансові вітрила «Бригантини» від його обіцянок не залопотіли...