Вибори мера в закарпатському райцентрі стали свідченням змички криміналу й так званих правоохоронців.
Позавчора по обіді голова територіальної виборчої комісії Мукачева вручив посвідчення мера кандидатові, котрого підтримувала СДПУ(о), — Ернесту Нусеру. Цього ж дня Президент Леонід Кучма скасував указ, яким наприкінці минулого року призначав в. о. міського голови Мукачева Мирослава Опачка. На жаль, інформацію про «інавгурацію» Мукачівський тервиборчком поки що офіційно не підтвердив: її поширив нардеп-«нашоукраїнець» Володимир Філенко, який зараз працює у Мукачеві в складі парламентської робочої групи. Взагалі, місто наче накрили чорною скатертиною. Позавчора журналістам не вдавалось отримати у ТВК жодної інформації про офіційні результати виборів, по обіді цього ж дня зник мобільний зв’язок від UMC, а вчора від ТВК нічого не змогли довідатись навіть нардепи.
На виборах у Мукачеві довелося почути багато різних коментарів. Найточнішим був, як завжди, депутат Іван Плющ: «Ну, бля, ето вобше!»
Упродовж п’ятниці-суботи до Мукачева зібралися «братки» з усіх регіонів Закарпаття і, за певною інформацією, із Львівщини. Ці люди в неділю стояли біля кожної з дільниць. На багатьох місцях волевиявлення вони вступали у відвертий конфлікт зі спостерігачами. Приміром, на одній із дільниць кремезні хлопці, викручуючи руки спостерігачеві, намагалися відібрати у нього фотоапарат: на плівці було знято момент палкого вітання одного з керівників дільничої виборчої комісії та місцевого авторитета. Коли в конфлікт втрутився народний депутат від «Нашої України» Борис Беспалий, його із спостерігачем було виведено із дільниці за начебто перешкоджання виборчому процесу: таке рішення ДВК прийняла одностайно. «Братки» натомість на дільниці залишилися. Як пояснив пізніше «симпатизуючий» їм нардеп від СДПУ(о) Нестор Шуфрич, це теж депутати, але інших рівнів. Мовляв, не все ж лише «нашоукраїнцям» вибори «моніторити».
Присутність «бритоголових» на виборах суттєво впливала на електорат. Люди відмовлялися говорити, за кого вони голосували. Хлопці сиділи на лавках біля дільниць, очима з квадратних пик дивилися на тих, хто заходить на дільниці, інколи самі туди чимчикували і нахабно оглядали присутніх. Усе це легко пояснюється: людей хотіли залякати, хотіли показати, що сила — значно могутніше поняття, аніж якийсь вибір.
Побиття народних депутатів, про що вже писала «УМ», — це факти, які в голові не вміщаються. Проте особисто автора найбільше вразило інше. Це тремтячі руки голови однієї з виборчих дільниць і заплакані очі літніх жінок, котрі працювали на цій дільниці. Ці люди пережили напад бритоголових двометрових гевалів, які потрощили у приміщенні вікна, поперевертали кабінки та стільці, з криком намагалися проникнути безпосередньо на дільницю. Голова дільниці довго не хотів підписувати протокол про волевиявлення громадян. «Я боюся, — казав він. — Я не хочу ніяких виборів! І кажу це, як є!» Протокол був підписаний лише після півторагодинних умовлянь народних депутатів, спостерігачів та інших членів комісії.
Варто відзначити, що перший найбільший конфлікт із «братками» відбувся у центрі міста. Як розповів безпосередній учасник подій, спостерігач Едуард Леонов, «нас схопило по 5-6 здорованів і покидали на сходи (дільниця була на другому поверсі. — Авт.)». Один із потерпілих потрапив до шпиталю. За словами очевидців, виштовхування спостерігачів припинилося, коли на дільницю прийшов Нестор Шуфрич і дав «відбій» «браткам». Невдовзі «пейджер» Медведчука, як називають закарпатця Нестора за його роль у парламенті, розповів, ніби спостерігач, котрого завезли до шпиталю, був п’яний. Бритоголові вважали за потрібне виштовхати його із дільниці, бо він буцімто заважав її роботі. Невдовзі аналізи показали, що алкоголю у крові хлопця не було...
Інцидент трапився у центрі міста о 12-й годині. Це було неподалік від місцевого штабу «Нашої України» і готелю, де перебували журналісти. Буквально через кілька хвилин з’явилися й депутати, і представники мас-медіа. Камери зафіксували суперечки між «бобрами» та парламентаріями. Зверніть увагу: спостерігачів виштовхували з дільниць не на периферії міста (хоча й там цього не бракувало), а в центрі, на очах високопоставлених гостей із Києва. Тобто комусь треба було, аби «бєспрєдєл» дістав розголос, аби люди побачили аргументи квадратної потилиці молодиків. Таке називають інформаційним тероризмом.
Аналіз подій дає підстави стверджувати, що подібне відбувалося і ввечері, коли громили 1-шу та 3-тю дільниці. Народні депутати висловлювали версію, що молодчики хотіли вилучити протоколи та бюлетені — для того, аби не було враховано результатів із цих дільниць. Як свідчать очевидці, «братани» забігали до приміщень, гучно кричали, били скло, перевертали меблі, бігали по кімнатах, інколи залишаючи знаряддя своєї «праці» — металеві прути. До бюлетенів ніхто не дістався. Били лише тих, хто перешкоджав свавіллю «бобрів», як-от народного депутата від «НУ» Миколу Поліщука. Хоча крадіжку бюлетенів і побиття «неугодних», зважаючи на кількість «м’яса», при великому бажанні, можна було легко здійснити. Потрібен був явно шумовий ефект...
Безсилою була й міліція. Коли на третю дільницю, де побили Поліщука, приїхали інші народні депутати, надійшло повідомлення, що із двадцять молодиків зібралося біля дільниці 15-ї. «Нашоукраїнець» Євген Червоненко сказав присутньому полковнику міліції: «Терміново телефонуйте черговому дільниці, біля 15-го ПТУ збирається група молодиків». Правоохоронці натомість стояли зі скляними очима, наряд прибув лише через 40 хвилин.
Роль міліції у подіях у Мукачеві доволі суперечлива. Правоохоронці професійно спрацювали на мітингу в п’ятницю, у неділю вони не одразу допускали до приміщення тервиборчкому навіть кандидатів у мери — поки детально не вивчили документи; деякі міліціонери, як писала учора «УМ», навіть намагалися виштовхати «братків» із дільниць стільцями. Попри це, інші менти гамселили народних депутатів і просто заплющували очі на те, що на дільницях «заправляють» «авторитети». Навіть коли спостерігачі пальцями вказували на тих, хто виштовхував їх із дільниць, належної реакції міліціонерів не було. Хоча на будівлі мукачівського райуправління МВС гордо висить табличка: «Головний принцип роботи міліції — повага до прав кожного члена суспільства».
Складається враження, що правоохоронцям щодо молодиків дали «відмашку». Причому на рівні, вищому від дрібного начальника. Як інакше пояснити те, що в деяких міліціонерів на дільницях не було спецзасобів? А якщо й були, їх під час нападів не використовували. Окрім того, часто можна було спостерігати, як «авторитети» палко віталися з міліцейськими чинами, на погонах яких світилися чималенькі зірочки. До речі, обізнані кажуть, що один із начальників закарпатської міліції взагалі є кумом місцевого кримінального «авторитета». А в п’ятницю Іван Плющ розповів, що бачив, як група молодиків з «ментівського» переодягалася у цивільне і навпаки.
У всьому має розібратися керівництво «силовиків». Численна група депутатів, котрі в понеділок вранці виїхали з охопленого виборчими скандалами міста, висловлювали твердження, що в Києві, біля «силового» керівництва, їм легше буде вирішити питання, пов’язані з «мукачівським шабашем». З вимоги заслухати керівництво «силовиків» почали вчорашній день у ВР фракції «Нашої України» та Блоку Тимошенко, й було досягнуто згоди, що по обіді надати інформацію ВР щодо ситуації в Мукачеві мають голови СБУ та МВС. Парламентарії хочуть дізнатися, чому міліція била народних обранців, а також з'ясувати, на яких підставах молодчики чинили погроми на дільницях, а міліція залишала це поза увагою.
Абсолютне нерозуміння до цього часу викликає рішення ТВК, яке зафіксувало перемогу Ернеста Нусера. Ернест Ернестович, може, справді непоганий господарник. На п’ятничній прес-конференції він зізнався, що йому у виборчій кампанії «дуже багато не подобалося і не подобається до цього часу». А все, що може не подобатися у Мукачеві, зроблено руками есдеків. «Чудову людину, яка опинилася в такій компанії, просто використовують», — цитата нардепа-комуніста Івана Миговича. «Та братва, яка біля нього, думає: ми тебе посадимо [у крісло мера], а потім будемо дерибанити», — це слова народного депутата Сергія Ратушняка, впливового на Закарпатті політика.
Утім виграти Нусер по-чесному просто не міг. Як учора писала «УМ», підрахунок «мокрих» печаток — копій протоколів з усіх дільниць, крім однієї, — показав, що на виборах із величезним відривом переміг «нашоукраїнець» Віктор Балога, і це незаперечний факт. Результати екзит-полу (опитування на виході) взагалі показали, що Віктор Іванович удвічі «рейтинговіший», аніж Нусер. Втім у ТВК своя думка: Нусер переміг з відривом у 2 тисячі голосів, і крапка, це довів власний суд.
Зрозуміло, що йдеться про масштабну, тупу, грубу фальсифікацію. Про це не соромляться говорити ані депутати, ані громадські організації. Коли відбулося переписування результатів — у момент перевозу бюлетенів (автор був свідком, як у деяких випадках ці кортежі супроводжували ті самі «братки»), коли заново переписували протоколи? Вочевидь, у другому випадку, бо дехто очікував уже й фізичного знищення бюлетенів, аби не було змоги їх перерахувати. Чесність закінчилася на сходах перед тервиборчкомом, де панує соціал-, але не демократія.
А вчора з Мукачева надійшла нова інформація екстра-змісту: вчора опівночі на ТВК було вчинено напад. За словами цивільного чергового другої приймальні Степана Левандовського, близько 15 хвилин на першу до приймальні увірвались двоє молодиків у цивільному. Вони побили сторожа, ще двоє осіб кинулися до приміщення, де знаходилися виборчі бюлетені та протоколи дільничних комісій. Останні виламали двері режимно-таємної служби міськвиконкому, понищили меблі і, як повідомляє прес-служба «Нашої України», викрали протоколи та бюлетені. Міліція вдень не підтверджувала цієї інформації, в інтерв'ю агенції «Інтерфакс-Україна» один із правоохоронців повідомив лише, що в приміщенні міськради панувало безладдя, на підлозі розкидано безліч документів. Не виключено, що бюлетені та протоколи таки знайдуть. Але якими вони будуть?
Інфляція демократії
Головний висновок із мукачівських подій очевидний: люди не купилися на цукерки влади з її «надзвичайним становищем», і повторно, як і минулого року, проголосували за висуванця «Нашої України» навіть попри залякування влади. Але для Медведчуків і Шуфричів «со товарищі» це не має значення. Усе це вкотре підтверджує народне прислів’я: «Важливо не те, як голосують, а те, як рахують». І есдеки вперто повторюють технологію грубої фальсифікації, примушуючи людей просто зневіритися в такому інституті, як вибори. Симбіоз підробок, відвертих залякувань та бездіяльності правоохоронців аж ніяк не додає оптимізму в баченні того, як відбуватимуться наступні вибори. «Це репетиція, чи будуть люди вірити в те, що вони можуть самі когось вибрати. Я думаю, головним завданням у Мукачеві було деморалізувати людей і сказати їм, що їхні голоси ще нічого не означають», — зазначив у коментарі «УМ» народний депутат, один із головних політтехнологів «Нашої України» Ігор Гринів. Наступне завдання «НУ», відповідно, домогтися правди через суди, залучивши у спільники всю демократичну спільноту, в тому числі й за кордоном.
Автор висловлює подяку Міжнародному фонду «Відродження» та Комітету виборців України за організацію поїздки до Мукачева.
У понеділок до Мукачева виїхала робоча група парламенту на чолі з віце-спікером Олександром Зінченком. Після вчорашнього звiту заступника голови СБУ сьогодні зранку Верховна Рада має почати роботу з розгляду «мукачівського» питання, заслухавши в тому числі й висновки «групи Зінченка».
Напередодні ті депутати-«нашоукраїнці», які виборчої ночі вийшли з виборчих комісій із синцями, зняли побої і звернулися із запитом до Генпрокуратури — аби було покарано винних у їхньому побитті. Опозиціонери вимагають відставки «силовиків», а Юлія Тимошенко слідами мукачівських подій навіть озвучила ідею заборонити існування СДПУ(о) як злочинної організації. Сьогодні по обіді у Мукачевi має відбутися мітинг.
Віктор Ющенко, лідер блоку «Наша Україна»:
— У нас є всі копії протоколів голосувань, окрім однієї дільниці, які свідчать про перемогу Віктора Балоги над Ернестом Нусером з відривом у 5400 голосів.
Весь виборчий процес, який мали забезпечувати та охороняти представники МВС, очолювали «пахани». Тому Закарпаття вкотре не отримало демократичних та прозорих виборів. Ці люди, які ходять «під паханами», мають хоч раз відповісти за свої дії та понести покарання. Імена людей, які пішли на злочини з фальсифікаціями виборів, мають бути названі.
Джеральд Мітчелл, голова відділу з питань виборів ОБСЄ:
— Глибоку стурбованість викликає факт нападу невідомих осіб на виборчу дільницю в Мукачеві наприкінці підрахунку голосів у присутності представників ОБСЄ. Ця зухвала спроба зірвати виборчий процес є зазіханням на основи демократії. Під загрозою опинились права 1600 українських громадян. Всі учасники цього та інших фактів порушення виборів мають відповісти за свої дії негайно.
Юлія Тимошенко, лідер БЮТі:
— Безпрецедентні події в Мукачеві — пряма, брутальна та нахабна фальсифікація результатів виборів, порушення всіх можливих законів, принципів моралі та прав людини, використання правоохоронних структур для побиття народних депутатів, засвідчили повне і, очевидно, остаточне злиття чинної української влади й бандитизму в єдине органічне ціле. Тому з людьми, які сьогодні намагаються керувати всією Україною «по-мукачівськи», неможливі жодні компроміси. Їх треба тільки знешкоджувати. Терміново, негайно, невідкладно... Ми закликаємо всіх чесних і порядних громадян, що з тих чи інших причин вступили до лав СДПУ(о), вийти з цієї партії, яка стала втіленням політичного бандитизму.
Роман Зварич, народний депутат («Наша Україна»):
— Кучма спровокував цю ситуацію в Мукачеві своїми антиконституційними діями (мається на увазі указ, яким в.о. міського голови Мукачева було призначено Мирослава Опачка. — Ред.). Тому Президент зобов’язаний ужити дуже жорстких заходів, щоб виправити цю злочинну ситуацію, і не допустити, щоб такі події повторювалися в майбутньому.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
