Мова як порятунок у власній державі?

06.05.2010

Якщо віце–прем’єру В. Семиноженку не подобається якість дубляжу українською мовою — це його особиста справа й він не має права нав’язувати свої уподобання українцям, використовуючи службове становище. У публічних виступах урядовця простежується чітка лінія: за димовою завісою начебто неякісного україномовного дубляжу приховати витіснення української мови з українського кінопрокату і телебачення. Очевидно, що такі дії спрямовані на подальше панування в українському інформаційному просторі російської мови.

Сусідня держава через окупований український інформаційний простір не тільки отримує фінансовий зиск, а й... успішно гальмує відро­дження української мови та культури, особливо в південно–східних регіонах.

Пане Прем’єре, доручіть віце–прем’єру В. Семиноженку особисто переглянути кілька українських телевізійних каналів і порівняти якість дублювання українською та російською мовами. Із кожних десяти фільмів російською мовою максимум два мають більш–менш задовільний дубляж. Порівняйте з каналами ICTV, СТБ, К–1, Еnter–фільм та іншими, які включають до своїх програм дубльовані українською мовою фільми. Якість їхнього дубляжу набагато вища за російські аналоги. Фільм, дубльований українською, дивишся і не помічаєш дубляжу, бо вживаєшся в дію і життя фільму. А у фільмах, дубльованих російською мовою, дуже часто дії на екрані не збігаються зі змістом перекладу.

Показовим є приклад касового фільму «Аватар» — український дубляж справді відповідає високому рівню самого фільму, чого ніяк не скажеш про російський варіант. Давайте згадаємо легендарний серіал «Альф», навіть росіяни надають перевагу українському варіанту. Прекрасні серіали українською: «Секретні матеріали», «Загублені», «Мертва зона» та багато інших.

Українці півдня та сходу живуть наче не в Українській державі, природні національно–культурні та духовні потреби, які гарантує Конституція, місцева влада та олігархія демонстративно ігнорують. Не буде перебільшенням сказати про мовно–культурну дискримінацію українців у цьо­му регіоні. Тому українська мова хоча б на кількох телеканалах є для нас порятунком, коли ми в родинному колі біля телевізора відчуваємо себе не чужинцями у власній державі.

С. ШЕВЧЕНКО, В. РОКИТНЯНСЬКИЙ, С. ОСАДЧА, Я. ЗУБКО
та інші (всього 11 підписів)
Краматорськ, Донецька область
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>