Пігмеї проти Велетів

06.05.2010

Не відсьогодні ведеться боротьба за Україну, за її волю і честь. З історичного погляду можна говорити про три українські національні революції: Хмельниччину, Українську Повстанську армію та Український Майдан. Сучасний етап боротьби за Україну, започаткований Майданом, має завершитися встановленням проукраїнської влади в Україні.

Постаті Романа Шухевича, Степана Бандери слід розглядати в розвитку цих історичних подій. Українська Повстанська армія під їх проводом стала до боротьби за великі ідеали народу, за незалежність, свободу і справедливість, за Бога і Батьківщину, проти рабства, тиранії, кривди, брехні та злоби. Вона повела за собою народні маси, пов’язуючи боротьбу проти терору окупанта на українській землі з образом великого майбутнього України.

Проводові Організації українських націоналістів, до якого входили Степан Бандера, Роман Шухевич, належить відновлення Української держави 30 червня 1941 року.

Роман Шухевич, Степан Бандера для українців — не лише національні герої, а й дороговказ на найближче майбутнє. Бандера був упевнений у тому, що «український народ не припинить безкомпромісної боротьби за свою Суверенну і Соборну Державу аж до повного реалізування цієї мети, не дасть собі її підмінити порожніми, без повного змісту формами чи половинчатими розв’язками» (Степан Бандера, «Перспективи української революції», Ін­ститут національного державознавства, Київ, 1999 р.).

Українці завжди шануватимуть своїх національних героїв. Віктор Ющенко, присвоївши звання Героя України, віддав належне Романові Шухевичу та Степанові Бандері.

Можна спробувати на догоду Росії скасувати ці укази. Росії, яка, як застерігав Степан Бандера, «зі своїм глибоко вкоріненим, а в сучасну добу — найбільш розпаленим загарбницьким імперіалізмом у кожній ситуації, у кожному стані, всіма силами, з усією запеклістю буде кидатися на Україну, щоб утримати її в складі своєї імперії чи наново поневолити» («Перспективи української революції»).

Можна тимчасово відновити радянські підручники з історії України, вилучивши з них сторінки про Голодомор, про національно–визвольний рух. Попередньо влаштувавши привселюдне спалювання українських книжок.

Але неможливо розчерком пера перекреслити історію українського національно–визвольного руху та «скасувати» національних героїв.

І немає сили, що могла б спинити народ у поході до національної української держави. Як лавина змітатиме він усе, що стане йому на шляху. Він ітиме до своєї мети, яку йому показували найкращі, серед яких — Степан Бандера та Роман Шухевич.

Віктор РЯБЧЕНКО
Київ
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>