Юрій Громницький — ведучий політичного ток–шоу і речник Бориса Колесникова. (Фото Укрінформ.)
Виходець з «Інтера» Єгор Бенкендорф, нині гендиректор НТКУ, повністю оновленим Перший Національний обіцяє показати наприкінці серпня. Проте вже зараз державний канал чітко окреслив лінію партії , зрозуміло — «Регіонів», та її керманича, що зайняв президентське крісло, — Віктора Януковича. На «першій» кнопці, яка фінансується з держбюджету, тобто з податків кожного з українців, чітко простежується проросійська позиція, якою ще донедавна вирізнявся лише «Інтер».
Хто б не займав керівні посади у країні — державний канал тією чи іншою мірою був виразником політики чинної влади. Упродовж п’ятирічки Ющенка вже всі звикли, що Перший Національний — це україномовний телеосередок, що, як правило, не балує глядачів якісною продукцією, проте показує, а отже, і пропагує здорову національну ідею.
Змінилася влада — і маємо відверто проросійське наповнення на українському державному каналі. Яскравий приклад цього — випуск вечірніх новин 27 квітня після ратифікації Верховною Радою договору з Росією про продовження терміну базування у Криму Чорноморського флоту. Ведуча жодним словом не обмовилася про те, що відкривали засідання, маючи зареєстрованих у залі лише 211 народних депутатів. Не прозвучала в ефірі Першого Національного й інформація про те, що голосували картками депутатів, яких не було у залі, декого — навіть в Україні. Натомість: «236 депутатів проголосували «за». Протестуючу опозицію показали: Андрій Шкіль говорив про те, що у сесійній залі продемонстрували, як можна ставити Україну на коліна. Проте акцент на іншому: слова Прем’єр–міністра Миколи Азарова про надзвичайну важливість ратифікації та абсолютний провал за минулих п’ять років у всіх сферах. Далі не менш важливий посил глядачам: Юлія Тимошенко закликає до об’єднання опозиції, а Віктор Ющенко відмовляється. Тобто, люди добрі, не сподівайтеся, що буде єдиний фронт протидії антиукраїнським рішенням (якщо глядачі дивляться тільки Перший Національний, вони не знають, що вони взагалі протизаконні). Насамкінець: правоохоронці насилу впоралися з мітингувальниками під стінами Верховної Ради. І як резюме — слова Віктора Януковича зі Страсбурга про те, що нічого особливого в Україні не сталося, що працює прагматична коаліція, і що рухатимуться усі шляхом реформ.
«Біло–блакитний політичний курс вітчизняного державного каналу, відколи не зовсім законно керманичем тут став Єгор Бенкендорф, — не лише у новинах, у яких після зміни влади відразу скасували переклади російськомовних синхронів, бо «інтонації можуть значити більше, ніж слова». В ефірі з’явився, наприклад, російськомовний Дмитро Гордон. І хто, ви думаєте, серед пріоритетних його гостей?! Ну звичайно, Віктор Черномирдін.
Цікаві метаморфози відбуваються з політичним ток–шоу «Точка зору» Юрія Громницького, що став прес–секретарем віце–прем’єра Бориса Колесникова. Щоденні прямі ефіри, які зараз мають назву «Про головне», почергово, по тижню, ведуть Олесь Терещенко й Іванна Найда. Якщо колишнє обличчя «плюсів» Олеся Терещенка не заганятимуть в ідеологічно–«правильні» рамки (що мало ймовірно), його розмова з двома політиками чи посадовцями та експертом змогла б конкурувати з «Правдами Віталія Портникова/Романа Скрипіна» на TVi, щоденними випусками Шустера на ТРК «Україна». Але повернімося до нинішньої «Точки зору». Віднедавна це недільна програма Юрія Громницького. Відпочатку було заявлено, що це політичне ток–шоу, якому змінили періодичність і день виходу у зв’язку з новою зайнятістю ведучого, виходитиме у прямому ефірі. Минулої неділі вийшла програма у запису. Хоча до останнього готувався і прямий ефір, на який прибула Ганна Герман та Олег Ляшко, замість запрошеної Юлії Тимошенко, яка мотивувала свою відмову нерівністю статусу зі своєю візаві. Якщо хтось скаже, що у процесі підбору опонентів — ніякої політики, — помиляєтесь. Та це вже похідна суті нинішньої «Точки зору». Головне питання — як ведучим політичної програми може бути прес–секретар віце–прем’єра, який чітко показує свою партійну приналежність? Ведучий телевізійного ток–шоу — формально це творча робота, якою може займатися держслужбовець. У тій же Росії міністр культури Швидкой вів музичну програму. Проте наспівування ретропісень — це не півгодинні розмови про політику сьогоднішнього дня, якщо ти речник нехай і високопоставленого держслужбовця, але представника та ще й ідеолога Партії регіонів.
Золотим коником нового керівництва НТКУ стало «Євробачення». І не побачити, і не почути антиукраїнського налаштування ще при проведенні повторного відбіркового туру тут міг тільки сліпий і глухий: співведучий — російськомовний Савік Шустер; найголовніший у журі — російськомовний Валід Арфуш, що не має вищої освіти, наказ про призначення якого заступником гендиректора НТКУ ще був не підписаний, коли скандальний бізнесмен уже очолював суддів українського національного відбору. І в результаті найкращою стала російськомовна співачка.
Нині на Першому Національному щоденні представлення країн–учасниць, щосуботні покази фіналів «Євробачення» попередніх років, щонедільні ток–шоу «Конкуренти Альоші». Останній Тетяна Гончарова та Тимур Мірошниченко ведуть українською. Проте україномовних так званих експертів, крім Руслани, ті, хто працює над «Конкурентами Альоші» , знайти не в змозі. А здебільшого викликає сумніви експертне середовище музичного ток–шоу Першого Національного з тієї причини, що в Україні розмірковувати про пісні, які різні країни представлятимуть на «Євробаченні», та їхніх виконавців можуть, зокрема, тепер уже офіційний нештатний радник Єгора Бенкендорфа «інтерівець» Олексій Семенов, що працює у НТКУ за трудовою угодою, та експерт стилю Лідія Перова — не надто відома телеведуча, громадянська дружина Валіда Арфуша, про непрості взаємини з яким знають глядачі світських програм.
На жаль, наш український Перший Національний почав працювати за антидемократичними, антиукраїнськими стандартами російського державного мовлення. Наша «перша» кнопка, яка б мала утверджувати національні інтереси, наповненням (не якістю) усе частіше нагадує російський державний Перший канал. Крім провладної ідеології, на телеекрані ще маємо нездорове вип’ячування свого «найкращого», яке насправді таким не є. Приклад: «супер–пупер», за передачами Першого Національного, — наша співачка Альоша. Ну, конкурентом їй може бути хіба що білоруська група «Три плюс два» — тому що пісню для неї вибирав «бацька» Лукашенко. (А в нас до «Євробачення» тільки Ганна Герман причетна — не порядок, «товаріщі»).
У штаті НТКУ зараз близько 1800 працівників. Гендиректор НТКУ Єгор Бенкендорф наприкінці минулого тижня зустрічався з колективом та профспілками з приводу скорочення роздутого штату. Хоча ключові слова про реорганізацію на зборах уже після того, як приміщення залишив Бенкендорф, виголосив заступник гендиректора Володимир Липовий. Він сказав про реорганізацію НТКУ, внаслідок якої зміниться структура компанії, але не статус. За словами пана Липового, всіх буде попереджено про звільнення за два місяці, а вже з 1 липня сформують новий штат. Для початку мають звільнити всіх співробітників. Уже почали роздавати повідомлення про звільнення. .
«Щоб нас звільнили, потрібно, щоб ми поставили свої підписи–згоди, — розповідає один із рядових журналістів Першого Національного. — Але ми цього робити не збираємося. Це на комерційних каналах, де є невелика офіційна зарплатня і щомісячні «конверти» з грошима, керівництво могло ставити ультиматум: або отримуєте суттєву вихідну допомогу чорним налом і звільняєтеся, або нічого не матимете — і можете довго судитися з нами. У нас, на державному каналі з мізерними зарплатами, де немає неофіційних доплат, не бачу охочих за копійки йти просто на вулицю за власним бажанням».
Нагадаємо, що нинішній керівник «першої кнопки» Єгор Бенкендорф — ще нещодавно працював виконавчим, а після звільнення Ганни Безлюдної був фактично генеральним продюсером «Інтера». У медіахолдингу минулого року суттєві пертурбації з масовим звільненням людей відбулися на каналах К1 та «Мегаспорті» (нині «Мега»).
Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>
Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>
Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>
Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>
Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>
У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>
